У дисертації розкрито теоретичні, методичні та практичні засади аналітичного забезпечення управління платоспроможністю, а також сформульовано висновки та рекомендації, спрямовані на застосування методики в діяльності підприємств у сучасних умовах.
Проаналізовано етимологічне значення, наукові підходи до розуміння сутності таких понять, як «платоспроможність», «банкрутство», «криза», «дефолт», визначено їх співвідношення та взаємозв’язок.
Сформульовано аргументи на більш широке застосування поняття платоспроможності як здатності суб’єкта господарювання своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми поточними борговими зобов’язаннями за рахунок наявних ресурсів із збереженням безперебійного здійснення основних процесів функціонування підприємства і підвищення ефективності діяльності, що дозволило систематизувати взаємозв’язки між категоріями платоспроможності, неплатоспроможності та банкрутства.
Запропоновано розширити класифікацію факторів платоспроможності підприємства залежно від наслідків прояву та взаємообумовленості, що дозволить у подальшому моделювати процес забезпечення управління платоспроможністю, здійснювати комплексний пошук резервів з метою її збереження або підвищення.
Проаналізовано існуючі методики оцінювання платоспроможності. Визначено їх переваги та недоліки і обмеженості у використанні.
З’ясовано, що серед розглянутих методів та методик оцінки платоспроможності найбільш привабливо виглядає інтегральна оцінка. Запропоновано використання інтегральної оцінки, основою якої є об’єднання різних показників, що описують явище, в одне інтегральне значення показника, що в свою чергу дасть змогу поєднати в одному значенні показника багато різних за сутністю, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників.
Проаналізовано причини низького рівня платоспроможності підприємств України. Виявлено, що негативним чинником стало суттєве перевищення темпів зростання поточної кредиторської заборгованості над темпами зростанням оборотних активів.
Проведено порівняльний аналіз основних показників формування ресурсів підприємств України і Одеської області.
Досліджено динаміку коефіцієнтів платоспроможності підприємств Одеської області.
Здійснено побудову трендових моделей, на основі яких виявлено тенденції розвитку коефіцієнтів загальної платоспроможності підприємств і зроблено їх прогнозування.
Проаналізовано переваги та недоліки іноземних західних моделей банкрутства, країн СНД та національні моделі банкрутства. Визначено якості моделей банкрутства на основі проведеної експертної оцінки.
Здійснено індивідуальні опитування 17 експертів з використанням методу Дельфі, доведено високий ступінь узгодженості в оцінках експертів щодо значущості досліджуваних ознак за допомогою коефіцієнта конкордації Кендала.
Визначено, що аналіз ризику банкрутства підприємства доцільно здійснювати шляхом об’єднання формалізованих та неформалізованих методів, що дає можливість з більшою ймовірністю оцінити рівень платоспроможності підприємства, спираючись на кількісні та якісні характеристики.
Обґрунтовано необхідність використання економіко-математичних методів для отримання більш глибоких і повноцінних знань про механізм досліджуваних явищ. Доведено, що послідовне використання канонічного і регресійно-кореляційного аналізу суттєво розширює і поглиблює аналіз.
Встановлено за допомогою канонічного аналізу зв’язок між результативними показниками платоспроможності і рентабельності та факторними показниками, що характеризують виробничо-фінансовий процес. Досліджено основні фактори, які чинять найбільший вплив не лише на рівень платоспроможності, але й на ефективність діяльності досліджуваних підприємств у сучасних умовах їх господарювання.
Обґрунтовано за допомогою регресійно-кореляційного аналізу чітку економічну інтерпретацію параметрів моделей, що відображають вплив системи факторів фінансово-виробничої діяльності та ділової активності на формування показників платоспроможності і рентабельності діяльності підприємств, доведено практичну значущість побудованих моделей для визначення прогнозів.
Обґрунтовано практичне значення результатів проведеного канонічного аналізу для малих підприємств, які можуть використовувати побудовані моделі у своїй діяльності з метою підвищення платоспроможності та прийняття ефективних управлінських рішень.
Доведено, що одним із важливих методів оцінювання платоспроможності є скорингові моделі, які дозволяють комплексно оцінити платоспроможність підприємства за допомогою певного інтегрального індикатора.
Удосконалено методику побудови скорингової моделі.
Запропоновано використання скорингової моделі з метою чіткого віднесення підприємства до певної групи за допомогою одного інтегрального значення показника. Доведено, що методика стане суттєвою допомогою у виборі стратегії управління платоспроможністю підприємства.
