Дудченко А. В. Літургійний реалізм в богослов’ї Олександра Шмемана

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0820U100333

Здобувач

Спеціальність

  • 041 - Богослов’я. Богослов’я

27-10-2020

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.053.004

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Анотація

У дисертації здійснено комплексний аналіз літургійного богослов’я одного з найвпливовіших православних богословів другої половини ХХ століття протопресвітера Олександра Шмемана, засновника літургійного богослов’я як академічної науки та однієї з ключових постатей для православ’я на Заході у ХХ столітті. Ідеї О. Шмемана також значно вплинули на думки вірян та священнослужителів на пострадянському просторі. З огляду на популярність праць О. Шмемана в Україні та у світі, його богословська спадщина залишається недостатньо дослідженою і потребує більш ретельного вивчення. Дана робота є спробою дослідити і узагальнити систему богословських поглядів О. Шмемана, центром якої є осмислення феномену літургії як головної події церкви та серцевини усього релігійного життя. Євхаристія є точкою відліку усього богослов’я О. Шмемана. Світогляд о. Олександра як християнина, пастиря і богослова ґрунтується на повсякчасному переживанні реальності Божого царства, що присутнє тут і тепер, але головним чином переживається вірянами під час євхаристійних зібрань. Системний богословський аналіз ідей О. Шмемана та їхнього розвитку у подальшому богослов’ї сприятиме поглибленому вивченню християнського богослов’я загалом та розумінню причин деяких змін у літургійній практиці, що їх сьогодні переживають християнські спільноти. Також актуальність теми дослідження постає зі значущості інституту церкви для українського суспільства, що ставить перед теологами завдання науково осмислити концепцію церкви – еклезіологію. У поглядах на природу та устрій Церкви О. Шмеман розвивав погляди свого старшого колеги протопресвітера Миколая Афанасьєва (1893–1966), який зробив найбільший прорив у розвитку православної еклезіології ХХ століття. Погляди О. Шмемана на церковний устрій, на канони та роль Вселенського патріарха, зокрема, актуальні у зв’язку із розділенням українського православ’я та пошуками шляхів примирення. Не менш актуальні праці О. Шмемана і в контексті екуменічного діалогу, що триває між християнськими конфесіями, у якому О. Шмеман також брав участь. Систематизація поглядів О. Шмемана та дослідження їх розвитку і впливу на подальшу богословську думку в ХХ та ХХІ столітті сприятиме подальшому розвитку богослов’я та пошуку застосування знання у практичному досвіді міжцерковного діалогу.

Файли

Схожі дисертації