Дисертаційну роботу присвячено дослідженню та розв’язанню актуальної, проте недостатньо вивченої проблеми удосконалення науково обґрунтованого вибору текстильних матеріалів для виробів шпитального призначення. Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід розробки швейних виробів для пацієнтів, що знаходяться на лікуванні в стаціонарних медичних закладах, який засвідчив, що в даний час відсутня науково обґрунтована методика конфекціювання нових матеріалів для ергономічних, прилаштованих до умов експлуатації текстильних виробів шпитального призначення. Виявлено вплив проведення характерних діагностичних та лікувальних медичних маніпуляцій на розміщення функціональних елементів в інноваційних текстильних виробах шпитального призначення. Встановлено основні медико-біологічні та функціонально-технічні вимоги до матеріалів для їх виготовлення, виявлено фактори, які зумовлюють необхідні експлуатаційні характеристики, сенсорний та термофізіологічний комфорт. Розроблено топографію розташування спеціальних функціональних вставок із заданими властивостями в місцях, які для створення комфортної експлуатації потребують підвищеного вологопоглинання, виведення зайвої пароподібної вологи і тепла, вентиляції та швидкого висихання, підвищеної гладкості або навпаки, шорсткості поверхні матеріалу, відповідних амортизаційних характеристик та ін. В якості об’єктів дослідження для порівняльного аналізу обрано тканини і трикотажні полотна, які, згідно нормативним документам, дозволені для використання у виробах медичного призначення, а також інноваційні мультифункціональні текстильні матеріали різного сировинного складу і структури. Розширено номенклатуру показників якості матеріалів включенням показників, які відображають специфіку умов експлуатації виробів – вологоємність, визначена під дією тиску тіла лежачої людини, кінетика висушування зволоженого матеріалу при температурі поверхні тіла людини, показники запилення та очищення поверхні матеріалу, тангенційний опір для зволожених стандартним «розчином поту» тканин. Зважаючи на особливе значення підтримування чистоти в стаціонарних лікувальних закладах, розроблено методику та проведено визначення здатності текстильних матеріалів шпитального призначення до забруднення сухим пилом (запилення), а також легкість його видалення. Нами запропонована екобезпечна, доступна та недорога методика обробки целюлозовмісних шпитальних тканин для захисту пацієнтів від негативних наслідків дії ультрафіолетового випромінювання. Для наномодифікації обрані природні алюмосилікатні галлоізитні нанотрубки, які дозволені для використання у біомедичних матеріалах та санітарно-гігієнічних виробах. Досліджено і отримано залежності значень коефіцієнта тангенційного опору від структури поверхні, сировинного складу та ступеню зволожування тканин, призначених для виготовлення різних видів виробів шпитального призначення. З’ясовано, що використання допоміжних засобів допомагає хворим з обмеженням рухових функцій долати важкі фізичні бар'єри під час вимушеного пересування, значно спрощує різноманітні маніпуляції і дуже допомагає тим, хто здійснює догляд за хворим. Розроблена модель тертя текстильних матеріалів, використання якої надає можливість при проектуванні їх структури регулювати шорсткість або гладкість поверхні. Виготовлено тканини з оптимальним сполученням шорсткості поверхні і міцності для виробів, призначених для переміщення, фіксації і транспортування нерухомих хворих та поранених.
