Рожко І. І. Рівень формування і мінливість елементів насіннєвої продуктивності проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) в умовах центрального Лісостепу України.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U100504

Здобувач

Спеціальність

  • 201 - Аграрні науки та продовольство. Агрономія

18-03-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 44.887.005

Полтавська державна аграрна академія

Анотація

Рожко І. І. Рівень формування і мінливість елементів насіннєвої продуктивності проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) в умовах центрального Лісостепу України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія» (галузь знань 20 “Аграрні науки та продовольство”). – Полтавська державна аграрна академія Міністерства освіти і науки України, Полтава, 2021. У дисертаційній роботі представлено вирішення важливого наукового завдання – підвищення врожайності проса прутоподібного шляхом вивчення кращих іноземних та вітчизняних сортозразків за господарсько-цінними ознаками для виокремлення вихідного матеріалу для селекції. Досліджено особливості формування врожайності насіння проса прутоподібного за елементами структури врожаю у залежності від сортового складу, умов вирощування та застосування відповідних науково-обґрунтованих методик вирощування. На першому етапі дослідження сортозразки проса прутоподібного за тривалістю вегетаційного періоду були розподілені на групи стиглості: ранньостиглі (менше 149 діб), середньостиглі (150–170 діб), та пізньостиглі (понад 170 діб). Визначено, що сорти проса прутоподібного усіх груп стиглості характеризуються високою або середньою стійкістю до вилягання мають найвищу посухо- і морозостійкість окрім сортів Аламо і Канлоу. За ступенем впливу на врожайність насіння сортів проса прутоподібного елементи продуктивності розподілено в порядку спадання: густота стеблостою → параметри волоті → маса 1000 насінин → висота рослин. З-поміж сортименту проса прутоподібного з високими показниками адаптивності та врожайності виокремлено сорти Кейв-ін-рок, Санбурст, в меншій мірі, але на високому рівні – сорти Картрадж і Форесбург. За показниками пластичності, стабільності та врожайності насіння сортозразки проса прутоподібного умовно поділені на три групи. До першої групи віднесено сортозразки Кейв-ін-рок, Шелтер, Картадж, Форесбург, Блеквелл і Патфіндер відносяться до високоврожайних (307,2–340,5 кг/га), та характеризуються низькою пластичністю та високою стабільністю. Ці сортозразки здатні забезпечити високу та стабільну врожайність насіння в ґрунтово-кліматичних умовах центрального Лісостепу. До другої групи віднесено сортозразки проса прутоподібного як середньоврожайні за масою насіння (215,4–286,1 кг/га): Шелтер, Санбурст, та Дакота, що мають середній рівень прояву генотипового ефекту. До третьої групи належать інші сортозразки: Небраска, Канлоу та Аламо (урожайність насіння менше 120,0 кг/га), що характеризуються низьким проявом генотипового ефекту. На другому етапі дослідження за вивчення кращих сортозразків Кейв-ін-рок (ум. ст.), Зоряне, Морозко та Лінія 1307 встановлено, що кількісні показники генеративної частини рослин проса прутоподібного вносять значний вклад у рівень врожайності насіння. Урожайність насіння досліджуваних сортозразків за коефіцієнтом детермінації ознаки (d) залежить на 53–59 % від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння, та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Виявлено сортозразки Зоряне і Лінія 1307, що мали найстабільніший прояв за показником маси 1000 насінин. Цей показник мав середній вплив за коефіцієнтом кореляції на врожайність насіння сортозразків Зоряне і Лінії 1307. Інші сортозразки мали середній (Морозко) та значний (Кейв-ін-рок) коефіцієнт варіації за даним показником. Встановлено, що сортозразки Зоряне і Лінія 1307 формують високий рівень врожайності та вихід схожого насіння в роки, що за ГТК характеризувався як посушливі та оптимальні, інші сорти порівняно високу насіннєву продуктивність забезпечували у роки з ГТК близьким до 1. За ступенем екологічної пластичності показників урожайності насіння (більше 0,5 т/га) та його крупності (більше 1,5 г) найкращу сумісність стабільності з високим проявом генотипового ефекту даних ознак забезпечили сортозразки проса прутоподібного Зоряне та Лінія 1307. За показниками вегетативної та генеративної частини рослин виокремлено сортозразки Зоряне та Лінія 1307 незалежно від умов вирощування. Виокремлено сортозразки Зоряне та Лінія 1307, які формують ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) схожого насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. Що в перспективі дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.

Файли

Схожі дисертації

0824U001288

Сівак Наталія Вікторівна

Шляхи підвищення продуктивності квасолі звичайної за рахунок мінерального удобрення і біологічних препаратів в умовах Лісостепу західного

0824U001005

Німенко Сергій Сергійович

Формування продуктивності сої залежно від елементів органічної технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України

0824U001007

Філіцька Олександра Олександрівна

Добір батьківських форм для створення вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої адаптованого до умов Лісостепу України

0824U000966

Левицька Христина Михайлівна

Особливості прояву та успадкування стійкості соняшника до септоріозу в умовах Південного Степу України

0824U000955

Сологуб Ірина Миколаївна

Формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від регуляторів росту в умовах підзони Північного Степу України