У дисертації опрацьовано теоретичні положення і розроблено науково обґрунтовані практичні рекомендації з удосконалення публічної політики щодо подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД в Україні.
Встановлено, що стигма та дискримінація досі залишаються поширеними явищами в Україні. Стигма та дискримінація, які пов’язані з ВІЛ/СНІДом, обмежують права ВІЛ-інфікованих та призводять до їх дезадаптації в суспільному житті. Боротьба з проявами стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД є несистемною, незлагодженою, розрізненою, науково необґрунтованою та неефективною.
Сучасний стан проблеми ВІЛ/СНІДу свідчить про недосконалість публічної політики щодо протидії стигматизації та дискримінації, що пов’язані з ВІЛ/СНІДом.
Визначено, що механізми реалізації публічної політикиз подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД – це комплекс прийнятих загальнодержавних рішень, розроблених та ухвалених за участю державних і недержавних інституцій, що реалізуються системними діями органів публічної владишляхом застосуванням комплексного механізму з протидії стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД на принципах публічності, прозорості, рівності, відкритості, взаємодії, зворотного зв’язку та суспільного блага з метою збереження здоров’я населення в інтересах як конкретної людини (особистості), так і суспільства загалом.
Комплексний механізм реалізації публічної політики щодо подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД– цесукупність взаємопов’язанихсуб’єктів, інструментів та заходів публічної політики, що безпосередньо входять до нормативно-правового, медико-соціального, фінансово-економічного, організаційно-функціонального, інформаційно-комунікативного, освітнього механізмів профілактики і запобігання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД.
Встановлено, що основними механізмами публічної політики України з подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД є такі: нормативно-правовий, медико-соціальний, фінансово-економічний, організаційно-функціональний, інформаційно-комунікативний, освітній.
Показано, що неефективні комунікації становлятьодну з основних перешкод на шляху досягнення успіху в боротьбіз проявами стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих. З’ясовано, що частинами сучасних ефективних комунікативних процесів є цифровізація та використання IT-технологій.
Визначеноосновні детермінанти виникнення й поширення стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих, які слід враховувати при формуванні та реалізації відповідної публічної політики. Серед детермінант, що сприяють поширенню й посиленню стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих, розрізняють модифіковані(медичні, економічні, кадрово-управлінські, соціальні та правові), на які можливо впливати, та немодифіковані(культурні, етичні та релігійні), які важко змінити.
Виявлено значну готовність до стигматизації та дискримінації з боку викладачів і студентів закладів медичної освіти. Високий рівень стигматизації та дискримінації до ВІЛ-інфікованих з боку студентів та викладачів закладів медичної освітивиявляється в готовності відмовити в наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим/хворим на СНІД.
Автором розроблено, апробовано та запропоновано програму курсу “Протидія стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих” в навчальних програмах дисциплін “Медсестринство в інфектології, дерматології, терапії, педіатрії”. Розширено навчальні програми дисципліни “Основи правознавства” за тематикою “Нормативно-правове забезпечення у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, стигматизації та дискримінації людей, що живуть з ВІЛ” для закладів медичної освіти I-II рівня акредитації (які впроваджено у Київському медичному коледжі).
Науково обґрунтовано та розроблено модель публічної політики щодо подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД в Україні, що включає:суб’єкти формування та реалізації публічної політики в досліджуваній сфері на основі міжсекторального підходу, передбачає реалізацію цієї моделі із застосуванням комплексного механізму. Застосування розробленої моделі забезпечить зниження стигми та дискримінації людей, що живуть з ВІЛ, і сприятиме підвищенню рівня соціальної адаптації останніх.
З метою впровадження та реалізації комплексу заходів, організації та координування зусиль усіх зацікавлених акторів запропоновано створити у складі Центру громадського здоров’я МОЗ України підрозділ з моніторингу та протидії стигматизації й дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД.
Доведено, що необхідно на законодавчому рівні визначити запропоновані автором поняття дискримінації, стигми, стигматизації та вразливих груп населення щодо ВІЛ-інфекції/СНІДУ.
Ключові слова: публічна політика, сфера охорони здоров’я, стигма, дискримінація, подолання стигми та дискримінації, ВІЛ-інфікований/хворий на СНІД, людина, що живе з ВІЛ, механізм реалізації публічної політики щодо подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих/хворих на СНІД.
