У дисертації висвітлені теоретичні, методичні та практичні засади обліково-аналітичного забезпечення управління нематеріальними активами, сформульовано висновки та рекомендації, спрямовані на застосування методики в діяльності підприємств. Розкритий взаємозв’язок між ринковою, балансовою вартістю великих компаній України та США, питомою вагою нематеріальних активів у складі балансової та ринкової вартості підприємств. Запропоновано авторське формулювання терміну «нематеріальні активи.
Проведено порівняльний аналіз моделей класифікації нематеріальних активів. Досліджено основні тенденції формування структури нематеріальних активів провідних американських та українських компаній на базі фінансової звітності. Розроблено пропозиції щодо розширення класифікації нематеріальних активів залежно від напрямів віднесення їх амортизаційних відрахувань і від терміну корисного використання інших активів.
Систематизовано особливості процесу ідентифікації нематеріальних активів, вимоги, проблемні аспекти, які виникають під час здійснення процесу їх ідентифікації. Було розроблено алгоритм ідентифікації нематеріальних активів. Розроблено рекомендовану форму Висновку комісії з ідентифікації об’єкту нематеріального активу.
Здійснено порівняльний аналіз вимог до визнання об’єкту обліку у якості нематеріального активу з боку міжнародного та вітчизняного стандарту, а також Концептуальної основи Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Пропозиції щодо гармонізації нормативно-правових актів дозволили навести рекомендації стосовно формування інформації у примітках до фінансової звітності. Було розроблено та запропоновано відповідний комплексний підхід, який спрямований передусім на оцінку вартості нематеріальних активів шляхом поєднання більше ніж одного підходу у розрізі груп нематеріальних активів.
Особливу увагу приділено принципам формування облікової політики на предмет нематеріальних активів. Визначено основні складові елементи Наказу про облікову політику, що стосується нематеріальних активів. Визначено найбільш оптимальні методи нарахування амортизації у розрізі окремих груп нематеріальних активів.
Наведено пропозиції щодо оптимізації здійснення процесу перевірки зменшення корисності нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації або нематеріальних активів, ще не придатні для використання, шляхом порівняння балансової вартості із сумою його очікуваного відшкодування, використовуючи кількісний підхід. Справедливу вартість запропоновано оцінити за допомогою доходного підходу з використанням моделі дисконтованого грошового потоку з урахуванням середньозваженої вартості капіталу.
З’ясовано недостатність регламентованої документації для необхідного детального відображення нематеріальних активів у обліку.
Здійснена розробка окремих форм первинної документації, покликана удосконалити документування об’єктів права інтелектуальної власності. Запропоновані форми первинних документів, а також ті, що регламентовані законодавством України, порядок їх руху, заповнення та зберігання відображені у рекомендованому графіку документообігу документації з обліку нематеріальних активів на підприємстві.
Представлено пропозиції з удосконалення побудови робочого плану рахунків в частині облікового відображення нематеріальних активів відповідно до авторського підходу розуміння їх облікової природи.
Розроблені та систематизовані рекомендації щодо структури та опису усіх складових даних про нематеріальні активи, які повинні розкриватися у примітках до фінансової звітності.
Вирішення проблемних питань стосовно підвищення аналітичності облікових даних обумовило розробку і формування пакету внутрішньої звітності щодо операцій з нематеріальними активами.
Запропонований механізм здійснення економічного аналізу нематеріальних активів промислового підприємства дозволив окреслити основні напрямки, які були застосовані під час процедури аналізу ефективності використання нематеріальних активів.
Задля більшої обґрунтованості обраних факторів для побудови регресійних моделей ефективності управління нематеріальними активами, був застосований метод кластерного аналізу. Сукупність обраних великих українських компаній була розділена на групи за ознаками платоспроможності, ефективності управління запасами, рентабельності продажів, оборотності оборотних активів.
У якості еталонних підприємств, відповідно до показників фінансово-господарської діяльності яких відбувалося групування досліджуваних підприємств за вказаними ознаками, були проаналізовані провідні компанії Сполучених Штатів Америки.
За підсумками кластерного аналізу було сформовано 3 групи досліджуваних підприємств, для кожної побудовано регресійну модель, яка дозволила виявити резерви підвищення ефективності використання нематеріальних активів та сформувати рекомендації. Сформовано пакет документів, який покликаний удосконалити практику проведення внутрішнього контролю обліку нематеріальних активів.
