Петренко С. І. Правда як соціальнокомунікаційна категорія журналістики

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U101681

Здобувач

Спеціальність

  • 061 - Журналістика. Журналістика

17-05-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.001.147

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Дисертацію присвячено вивченню комплексної проблеми правди в журналістиці як наукової проблеми, актуальність якої в останні п’ять років набула критичної гостроти в глобальному комунікаційному просторі. Правда розглядається як ключова категорія місії журналістики та досліджується у парадигмі «правда – журналістика – суспільство». Увагу приділено з’ясуванню природи, сутнісних ознак і властивостей правди, що формують її як категорію соціальнокомунікаційної взаємодії (СКВ) та визначають її функції. У дисертації робиться спроба окреслити головні аспекти наукової проблеми правди в соціальних комунікаціях (СК) і журналістиці та визначити напрямки її комплексного розв’язання через систему науково-практичних досліджень. В основі наукового пошуку - гіпотеза, що правда є фундаментальною цінністю журналістики і базисною соціальнокомунікаційною категорією (СКК) журналістської діяльності, яка лежить в основі професійних стандартів журналістики, технологій, форм і методів журналістської діяльності, формує мотиви, наміри, алгоритми взаємодії суб’єктів комунікації, є критерієм морального і професійного вибору особистості журналіста. Об'єкт дослідження - правда як категорія. Предмет - правда як соціальнокомунікаційна категорія. Мета дослідження - виявлення сутнісних (абсолютних) ознак і функціональних властивостей правди, що формують правду як СКК журналістики, визначають її критерії, місце і функції у СКВ та забезпечують виконання журналістикою своєї суспільної місії. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше вивчення категорії правди як типологізованого об’єкта дослідження здійснено з позицій соціальнокомунікаційного підходу як методологічної основи наукового пошуку. Це визначило методологічний комплекс дослідження. Вперше обгрунтовано, що: 1) за своєю природою правда є комунікаційною метакатегорією; 2) комунікаційна функція правди є онтологічно зумовленою, аксіологічно вираженою й суспільно спрямованою; 3) правда відкривається у комунікаційній взаємодії – духовній і соціальній – та через неї. Виявлено відсутність категорії правди та її детермінації в поняттєво-категорійному апараті СК, що спричиняє дисфункцію правди як СКК, веде до втрати принципово важливого стрижня не лише журналістикою, а й усією системою СКВ і продукує негативні суспільні наслідки. Підтверджено, що правда за своєю метафізичною природою і сутністю є соціальноспрямованою комунікаційною категорією з набором відповідних функцій. Комунікаційна функція правди є базовою, завдяки якій реалізуються онтологічні та аксіологічні властивості-функції правди, що, своєю чергою, складають СК основу правди як категорії. У результаті комплексу дослідницьких розвідок сформульовано визначення «правда як СКК» та запропоновано ввести категорію правди в поняттєво-категорійний апарат СК наукового вчення і журналістики як метакатегорію СК і журналістики. Журналістську діяльність, угрунтовану на метакатегорії правди, запропоновано класифікувати «журналістика правди». Подано обґрунтування принципу правдоцентричності як метапринципу СК і журналістики, а також місця правди як цінності і правдоцентричності як принципу в системі цінностей особистості журналіста. У результаті наукового розв’язання комплексної проблеми правди як СКК журналістики сформульовано гіпотезу, що правда як метакатегорія СКВ і журналістики через правдоцентричність (як метапринцип) реалізує свою комунікаційну метафункцію для досягнення надмети – соціальної гармонії та суспільного добра. Стверджується, що саме правдоцентричні комунікації формують базис соціальної місії журналістики і повертають їй авторитет соціальновідповідальної діяльності, що є особливо важливим в добу глобальної постправди. Результати дисертаційного дослідження мають наукове і практичне значення для розвитку концепції журналістської освіти, застосування в системі підготовки журналістських кадрів та практиці СК і журналістики. До перспективних напрямків розв’язання наукової проблеми правди віднесено подальші дослідження: – первинної сутності правди, її виявів у реальній СКВ і журналістиці; – критеріїв правди та розробка методології їх застосування в СКВ; – механізму дії правди; – системи духовної комунікації; – правди як метацінності журналістики. Ключові слова: правда, істина, критерії, функції, соціальнокомунікаційна категорія, журналістика, соціальні комунікації, духовні комунікації, взаємодія, правдоцентричність, метакатегорія, метацінність, метапринцип, метафункція

Файли

Схожі дисертації