Альмугхід І. М. Агенти політичних змін як чинники інституалізації демократичної публічної сфери. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 «Політологія». Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2021.
Агенти політичних змін у сучасному світі виступають чинниками посилення зусиль щодо відкритості демократичного процесу на мікрорівні, забезпечення сталості публічної політичної репрезентації, посилення уваги до питання модернізації та демократизації у політичному порядку денному. Взаємозв'язок політичних акторів та агентів політичних змін виступає проміжною ланкою, яка забезпечує взаємозв'язок між етапами демократичних перетворень та специфікою формування демократичної політичної ідентичності та ліберальним підходами до пояснення сучасного змісту громадянства.
Таким чином, потреба у вивченні агентів змін в умовах інституалізації публічної сфери зумовлена як потребами політичної науки, так і особливостями сучасної політичної практики. Пошуки відповіді на питання щодо інституалізації демократичної публічної сфери у посттрансформаційних державах зумовлюють предметність сфері діяльності агентів змін. Вона набуває нової перспективи: зокрема, йдеться про можливості розширення соціальної бази партисипативної демократії, залучення до прийняття рішень нових верств населення, кращу абсорбцію соціальних інновацій, своєчасного моніторингу та діагностування соціально-політичних конфліктів, а також висування адекватних соціальних вимог на політичний рівень.
У роботі вперше у вітчизняній політологічній традиції розкриті сутність та значення діяльності агентів політичних змін як чинників інституалізації демократичної публічної сфери, які перебувають у різних фазах демократичного транзиту. Вперше запропоновано визначення агентів політичних змін, яке полягає у системній діяльності щодо поглиблення демократичних реформ, поширення демократичних практик на соціальному рівні, наближення функціонування транзитивних політичних систем до стандартів сталої демократії. Встановлені різновиди агентів змін: за принципом походження – секторальні та між секторальні; за інституційною приналежністю – формальні та неформальні; за формами активності: інтенсивні та екстенсивні; за формами співпраці – афільовані та конфліктні, за результативністю відображення у публічній медіа-сфері – приховані та відкриті. Набули подальшого розвитку підходи до ідентифікації технологій формування агентської мережі, до яких належать: «агресивне залучення» (що полягає у проведенні цілеспрямованої комунікаційної кампанії), стратегія підживлення «коренів трави» (полягає у поширенні публічної політичної діяльності агентів змін на мікрополітичному рівні), технологія «інституційного пристосування» (коли агенти змін з'являються в рамках існуючої інституційної структури), технологія «агентського рекрутування», (яка полягає у залученні до діяльності агентів змін індивід і груп, які раніше перебували за межами політичної і соціальної діяльності). Уточнено основні етапи демократичних політичних трансформацій з урахуванням діяльності агентів політичних змін. До них належать: 1) публічна проблематизація змін, 2) публічне агрегування змін, 3) публічне просування змін до порядку денного, 4) публічне ухвалення рішень щодо зміни імплементації змін, 5) публічна корекція результатів змін.
Також у дисертації уточнено інтерпретацію мети демократичної політичної трансформації, яка полягає в аналізі та прогнозуванні результатів політичних змін та їх наслідків для найважливіших параметрів розвитку трансформаційного суспільства. Набула подальшого розвитку антикризова інтерпретація значення агентів політичних змін, яке полягає у блокуванні регресивних явищ у розвитку демократичних політичних відносин, послідовному відстоюванні демократичного характеру публічної сфери, публічному захисті прав людини, публічного демократичного представництва та політичного врядування, забезпеченні відкритого висування вимог щодо публічного усунення конфліктно-кризових явищ та публічного формування антикризової стратегії. Було представлено обґрунтування специфіки діяльності агентів політичних змін в сучасній Україні, яка полягає у добровільній та самоорганізованій діяльності щодо започаткування та постійного відтворення демократичних практик публічної політичної діяльності, локалізації агентів політичних змін навколо інститутів публічного врядування, у рамках публічної експертної спільноти, неурядових організацій, на рівні самоврядних спільнот, конкретних населених пунктів, соціальних верств та вікових груп.
Ключові слова: агенти політичних змін, публічна сфера, громадянське суспільство, політична трансформація, демократизація, політичний транзит, консолідована демократія.
