Романько А. Ю. Формування продуктивності сої залежно від елементів технології вирощування в умовах північно-східного лісостепу України

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо оптимізації технології вирощування сої в умовах України. В основу технології покладено вивчення таких факторів, як: пластичність та стабільність урожайності сортів за різних агрокліматичних умов, вплив регуляторів росту з антистресовою дією на продуктивність сої. Виявлено, що для підвищення ефективності вирощування та стабільності господарсько-економічних показників культури сої в умовах України рекомендуємо: використовувати в Сумській області – скоростиглі сорти (Асука),ранньостиглі (Мерлін, Кіото) і середньоранні (Ліссабон). У Тернопільській області – скоростиглі сорти (Кофу), ранньостиглі (Кіото, Мерлін), середньоранні (Кордоба) і середньостиглі (Кент). У Миколаївській області – скоростиглі сорти (Асука), ранньостиглі (Мерлін, Кіото) і середньостиглі (Кент). За результатами досліджень виявлено, що більш високу ефективність за двократного внесення ВВСН 61+69, де отримано найвищу середню врожайність (3,07 т/га). За однократного внесення препаратів у ВВСН61 – 2,97 т/га, а ВВСН69 – 2,86 т/га. Максимальну врожайність отримали на варіанті, де застосовували Атонік Плюс (3,32 т/га). Дещо меншу врожайність (від 3,0 до 3,24 т/га) мали варіанти за внесення Стимуляте та Мегафол. Мінімальна прибавка врожаю від контролю (0,26 т/га) була отримана за застосування Альбіт ТПС. Найменшу врожайність насіння було сформовано на контролі (2,86 т/га). Аналіз показників економічної ефективності виявив, що максимальні рівні рентабельності (40–42%) було отримано за внесення регуляторів росту Атонік Плюс та Мегафол. Максимальну масу прибутку з одиниці площі (7 031 грн/га) було отримано під час вирощування сої за застосування комплексної обробки регулятора росту Атонік Плюс у фазі ВВСН 61+69