Дисертаційна робота присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики в Україні. Враховуючи основні сучасні теоретичні підходи до публічного та антикризового управління, критичну оцінку наявних визначень, сутність антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики, запропоновано розглядати як реалізацію публічно-управлінського впливу із використанням механізмів, принципів, методів, засобів, інструментів превентивного, активного та реактивного антикризового управління з метою реагування на регіональні виклики, мінімізації їх негативного впливу на розвиток регіонів, який є складовою сталого розвитку держави, попередження виникнення криз регіонального і загальнодержавного масштабів. Реагування на регіональні виклики дозволить вирішувати проблеми на ранніх стадіях, коли вони ще не переросли в реальні загрози, не становлять небезпеки для регіонів і держави та потребують значно менших витрат на врегулювання.
На основі систематизації підходів до визначення дефініцій «регіон» та «виклик», класифікації викликів регіональні виклики пропонується розглядати як «проблеми, перешкоди сталому розвитку регіону, негативні явища, суперечності між наявним і належним, які є початковим етапом реалізації реальної або потенційної загрози для розвитку регіонів і усунення яких передбачає трансформацію регіональних соціально-економічних систем». У результаті систематизації теоретичних підходів доведено доцільність узгодженого, раціонального застосування різних типів заходів комплексного поєднання антикризової, регіональної політики та політики національної безпеки для врегулювання регіональних викликів.
У контексті означеного, у роботі встановлено широке коло суб’єктів реагування на регіональні виклики, до яких належать органи публічного управління загальнодержавного і регіонального (включно з місцевим) рівнів, представники громадянського суспільства, науково-експертні спільноти. Встановлено, що до органів публічної влади, відповідальних за реалізацію антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики в Україні, належать Президент України; ВРУ; КМУ; НБУ; РНБО; спеціалізовані антикорупційні органи, СБУ; ЗСУ; органи МВС; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; ОДА; РДА; обласні ради та інші органи місцевого самоврядування тощо. Виявлено, що в Україні серед публічних інституцій немає чітко визначеного головного (керівного) елемента в системі антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики та не здійснено чіткого розмежування повноважень у цій сфері. Доведено, що всі наявні органи публічної влади в межах своїх повноважень мають здійснювати необхідні заходи для попередження і мінімізації негативного впливу викликів і криз, протидіяти їм.
