Гадзовський Г. Л. Оптимізація елементів технології вирощування сої в західному Поліссі України

У дисертаційній роботі наведене теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукового завдання щодо підвищення зернової продуктивності сортів сої шляхом встановлення особливостей росту і розвитку та оптимізації елементів технології вирощування (інокуляція, підживлення) залежно від сортових особливостей та умов вегетаційного періоду в західному Поліссі України. Проведено узагальнення та аналіз наукових досягнень вітчизняних і зарубіжних авторів щодо особливостей росту і розвитку рослин сої, формування її врожаю залежно від підживлення посівів хелатними мікродобривами та інокуляції насіння. Встановлено, що в ґрунтовокліматичні умови західного Полісся України є сприятливими для вирощування сої. Проведені дослідження показали, що підживлення посівів хелатними мікродобривами Вуксал Ойлсід на початку та в повне цвітіння (ВВСН 60–66) з нормою витрати 2,0 л/га, Квантум-Олійні – у фазу бутонізації (перед цвітінням) (ВВСН 50–59) та на початку формування насіння (ВВСН 71-73) обумовлювали подовження вегетаційного періоду досліджуваних сортів до 12-14 діб порівняно з контролем, в результаті чого й настання фенологічних фаз також затягнулося у часі. Висота рослин, під впливом даного чиннику, залежно від фази росту та розвитку рослин, сортових особливостей, також збільшувалась на 8-10 % порівняно з контрольними варіантами. Залежно від сортових особливостей сорт ЕС Ментор характеризувався більш інтенсивним наростанням вегетативної маси та швидким темпом збільшення висоти рослин, порівняно з сортом Кассіді. Встановлено, що вкладення коштів на виробництво зерна ранньостиглих сортів сої із проведенням інокуляції насіння препаратом Легум Фікс та дворазовим внесенням (на початку та в повне цвітіння, ВВСН 60–66) хелатного мікродобрива Вуксал Ойлсід з нормою витрати 2,0 л/га значно підвищує економічну та енергетичну ефективність вирощування культури на дерново-підзолистих ґрунтах західного Полісся України.