У дисертації обґрунтовано, теоретично узагальнено та вирішено наукове завдання, що полягає у створенні нового вихідного селекційного матеріалу помідора з оптимальною тривалістю періоду вегетації, високою якістю плодів та екологічною стабільністю за ознаками продуктивності. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2016–2020 років, оцінку достовірності отриманих результатів здійснювали з використанням польових, лабораторних, генетичного та математико-статистичних методів, що надало можливість зробити аргументовані висновки. Вивчено та узагальнено закономірності фенотипової мінливості ознак помідора. У більшості випадків виявлено низький і середній ступінь мінливості. Щорічно низький ступінь мінливості мала гібридна комбінація Т-3627 / МО 112 (V– 2,0–5,0 %). За ознакою «середня маса товарного плоду» виявлено низький ступінь мінливості (65 випадків) у батьківських форм і гібридів та у десяти випадках – середній ступінь мінливості. Ознака «кількість товарних плодів на рослині» мала низький і середній ступінь мінливості серед батьківських форм і гібридів. Виділені гібридні комбінації з високою мінливістю показників продуктивності рослин. Методом діалельного аналізу виділена перспективна група вихідного матеріалу з п’яти зразків помідора – № 477 (sp,u), Аля (sp), Dark green (hp-2dg), МО 112 (hp), T-3627 (Bc). Найвищими ефектами загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) за тривалістю періоду вегетації впродовж трьох років досліджень відзначилися лінія № 477 (від мінус 4,70 до мінус 2,34), двох років досліджень – сорт Аля (від мінус 1,11 до мінус 0,99). За вмістом лікопену у плодах впродовж трьох років досліджень виділені зразки МО 112 (0,25–1,21) і Т-3627 (0,49–0,96). За середньою масою товарного плоду найкращі достовірні ефекти ЗКЗ впродовж трьох років досліджень мав сорт Аля (від 11,69 до 18,11), за кількістю товарних плодів на рослині впродовж двох років досліджень – лінія № 477 (1,16–2,32) і зразок Dark green (1,29–1,78), що свідчить про перспективність їхнього використання для створення гетерозисних гібридів і сортів. Встановлено, що ознаки «тривалість періоду вегетації», «вміст лікопену у плодах», «середня маса товарного плоду» та «кількість плодів на рослині» контролюються адитивно-домінантною генетичною системою. Головну роль в генетичному контролі ознак «уміст лікопену в плодах» та «середня маса товарного плоду» відіграли адитивні ефекти генів, що дає можливість проводити добори, починаючи з другого гібридного покоління. У генетичному контролі ознак «тривалість періоду вегетації» та «кількість плодів на рослині» переважали неадитивні (домінантні) ефекти генів. Виділено перспективні форми для селекції на високий вміст лікопену у плодах з високою селекційною цінністю за цією ознакою: зразки МО 112 (7,32 мг/100 г); Т-3627 (4,87) і Dark green (3,50 мг/100 г). Найвищу селекційну цінність за кількістю товарних плодів на рослині мали комбінації: Dark green / № 477 (11,3 шт.); Dark green / MO 112 (10,9); № 477 / Dark green (10,9); MO 112 / Dark green (10,9); Аля / МО 112 (10,36) та Dark green / Аля (10,3 шт.). Висвітлені результати оцінки новоствореного селекційного матеріалу помідора: виділено дві перспективні лінії (ЛК 280 і ЛК 283) зі скороченим періодом достигання плодів та підвищеним умістом лікопену в плодах; створено 25 гібридних комбінацій, з яких у селекційному розсаднику F3 відібрано 50, а в F4 – 13 зразків для селекції нових ліній; наведено детальну характеристику новостворених сортів помідора Спалах і Багрянець зі вмістом лікопену у плодах 7,9 і 9,0 мг/100 г, тривалістю періоду вегетації 101 і 105 діб, що забезпечують товарну урожайність до 65,3 і 46,1 т/га, відповідно.
