Друмова О. М. Оптимізація технологічних прийомів підвищення урожайності та якості зерна пшениці озимої в Північному Степу

Об’єкт дослідження – процеси росту, розвитку, формування врожайності та якості зерна сортів пшениці озимої м'якої залежно від попередників, азотних підживлень та строків їх проведення в Північному Степу. Мета досліджень Удосконалити елементи технології вирощування пшениці озимої м'якої з підвищеною якістю зерна шляхом оптимізації азотного живлення рослин по чорному пару та після соняшнику в умовах Північного Степу. Методи досліджень – При проведенні досліджень використовували наступні методи: польовий (фенологічні спостереження, біометричні виміри рослин пшениці озимої, облік урожаю); лабораторний (дослідження вмісту розчинних вуглеводів в рослинах, якості зерна); розрахунковий (економічна ефективність). Статистичну обробку отриманих даних здійснювали методами дисперсійного та кореляційного аналізу. Результати – За результатами трирічних досліджень розроблено технологічні прийоми підвищення урожайності та якості зерна пшениці озимої, застосування яких дозволяє одержувати в умовах Північного Степу продовольче зерно другого класу якості у сортів Нива одеська та Ужинок і третього – у сорту Коханка при урожайності на рівні 6,2–6,5 т/га за вирощування по чорному пару та 4,1–4,6 т/га – після соняшнику, забезпечуючи високі економічні показники. Отримані дані були використані під час розробок рекомендацій по догляду за озимими зерновими культурами, перевірені у виробничих умовах і впроваджені в господарствах Дніпропетровської області на площі 1,2 тис. га. Новизна – В умовах Північного Степу вперше досліджено закономірності формування врожайності та якості зерна сортів пшениці озимої м’якої Коханка, Нива одеська та Ужинок залежно від внесення різних видів азотних добрив (аміачна селітра, КАС-32, сульфат амонію) в осінній та весняний періоди вегетації по чорному пару та після соняшнику. Удосконалено існуючі прийоми технології вирощування пшениці озимої в умовах степової зони, які забезпечують одержання після непарових попередників продовольчого зерна другого – третього класу якості на рівні та понад 4,0 т/га. Набули подальшого розвитку наукові підходи до обґрунтування закономірностей росту і розвитку рослин пшениці озимої, накопичення та витрат ними розчинних вуглеводів, формування продуктивності за нестійких погодних умов та при збільшенні кількості аномальних гідрометеорологічних явищ під час вегетації. Галузь – аграрні науки та продовольство.