Актуальність даної роботи полягає в удосконаленні агротехнічних заходів вирощування пшениці озимої у східній частині Північного Степу з метою забезпечення збільшення рівня зернової продуктивності культури при одночасному зниженні собівартості одержаної продукції. Мета досліджень полягала в оптимізації нових, досконаліших агротехнічних заходів вирощування пшениці озимої на основі диференційованого застосування мінеральних добрив, регуляторів росту та мікробіологічних препаратів, які забезпечать кращу адаптацію рослин до посушливих умов Степу та сприятимуть одержанню сталих врожаїв зерна. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні взаємозв’язків між окремими агротехнічними заходами та визначення їх впливу на процеси росту й розвитку рослин пшениці озимої протягом вегетації з метою стабілізації виробництва зерна з високою економічною ефективністю в умовах східної частини Північного Степу. У ході проведення експериментальних досліджень встановлено, що біометричні показники рослин пшениці озимої різних селекційних центрів відображали їх реакцію на зміни клімату, які відбувалися протягом років проведення досліджень. Так, одним із важливих чинників, що впливає на стійкість рослин до несприятливих умов перезимівлі є глибина залягання вузла кущіння. В середньому за роки досліджень глибина залягання вузла кущіння у рослин пшениці озимої різних сортів коливалася в межах 3,0–3,8 см. Найбільшу кількість вузлових коренів формували рослини сортів Богиня (+0,8 шт. до St), Олексіївка (+0,9 шт. до St) та Фермерська (+1,2 шт. до St). Найнижчим цей показник був у сортів Наталка (4,6 шт./росл.), Приваблива (4,7 шт./росл.), Журавка (4,6 шт./росл.) та Житниця (4,8 шт./росл.). Коефіцієнт кущіння рослин пшениці озимої в середньому за роки проведення досліджень варіював від 2,4 до 4,0 залежно від сорту. Визначено, що коефіцієнт кущіння суттєво залежав від фонів живлення та від варіанту використання регулятору росту Гумісол-плюс 01 зернові. Так, на фоні мінерального живлення N30Р30К30 на варіантах, де проводили обприскування посівів Гумісолом-плюс 01 зернові восени були отримані однакові коефіцієнти кущіння, які склали 4,8, що на 0,2 вище за контроль. Весняне обприскування посівів сприяло формуванню найвищих коефіцієнтів кущіння на цьому фоні живлення, які перевищили контроль на 0,5, а варіанти з обприскуванням восени – на 0,3. На фоні живлення N20Р20К20 простежується подібна закономірність, проте за обприскування восени значення коефіцієнтів кущіння поступалися контрольному варіанту. Застосування Гумісолу-плюс 01 зернові для обприскування посівів навесні збільшувало коефіцієнт кущіння від 0,3 до 0,4. Встановлено, що інокуляція насіння мікробіологічними препаратами позитивно позначилась не тільки на формуванні біометричних показників рослин пшениці озимої, а й посилювало накопичення хлорофілу в листках. Умови осінньої вегетації рослин озимини в роки проведення досліджень сприяли нарощуванню вмісту хлорофілу у вегетативних частинах рослин. Так, на час припинення осінньої вегетації всі варіанти, де застосовували інокуляцію насіння забезпечили збільшення вмісту хлорофілу порівняно з контролем від 0,3 до 0,6 мг/г а.с.р. Серед варіантів виділилися ті, де до препарату Меланоріз додавались ГуміФренд або ХелпРост. Дослідженнями встановлено, що врожайність зерна на контрольних варіантах, незалежно від фону живлення, була на одному рівні, тобто незначна різниця між дозами внесення мінеральних добрив, в середньому за роки досліджень, не сприяла росту зернової продуктивності пшениці озимої. Введення до технологічного процесу регулятору росту Гумісол-плюс 01 зернові суттєво збільшувало врожайність зерна, та залежно від фону, забезпечувало майже однакові показники, проте на різних варіантах. Так, найвищим показником на фоні живлення N30Р30К30 відзначився варіант, де вносили добриво Гумісол-плюс 01 зернові у ґрунт під передпосівною культивацією (3,0 л/га) + обробка насіння (1 л/т) + 2 підживлення навесні в фази кущіння та вихід в трубку (0,5 л/га) – 9,20 т/га, а на фоні живлення N20Р20К20 – варіант де проводили обробку насіння Гумісол-плюс 01 зернові (1 л/т) + 2 підживлення навесні в фази кущіння та вихід в трубку (0,5 л/га) – 9,07 т/га. Дослідженнями встановлено, що використання мікробіологічних препаратів у технологіях вирощування пшениці озимої стимулює розвиток рослин протягом вегетації, та, як наслідок, підвищує показники структури врожаю. Поряд з варіантами, де використовували інокуляцію насіння, варіанти з обприскуванням посівів також вплинули на довжину колосу забезпечивши прибавку до контрольного варіанта на 4,1 %, за рахунок обприскування посівів у фазі кущіння та на 6,9 % – при обприскуванні посівів у фазі виходу в трубку препаратом ГуміФренд. Встановлено, що за роки проведення досліджень, найбільш суттєва прибавка врожайності була за інокуляції насіння препаратом Меланоріз (12,49 %, відповідно до контролю).
