Дисертаційна робота присвячена рішенню науково-прикладної задачі оцінки впливу складних міських умов руху на швидкість легкових автомобілів і встановленню закономірностей розподілу швидкості цих транспортних засобів на вулично-дорожній мережі міст.
У результаті аналізу було встановлено, що у більшості відомих підходів до прогнозування швидкості руху транспортних засобів її оцінка здійснюється на рівні середніх значень в точці або на ділянці проїзної частини у будь-яких умовах руху транспорту. Це вказало на потребу у вивченні швидкості в місті як випадкової величини і, відповідно, встановлення закону її розподілу.
Для адекватного відбиття швидкості транспортних потоків між об’єктами тяжіння, розташованими вздовж центральних міських вулиць, був розроблений новий підхід до розподілу потоків транспортних засобів на основі їх затримок на перехрестях. При цьому порівняння альтернативних підходів на прикладі моделей реальних вулично-дорожніх мереж забезпечило можливість зіставлення розрахункових інтенсивностей транспортних потоків з їх фактичними значеннями і максимально наблизило вирішувану наукову задачу до проблем, що виникають в практичних завданнях моделювання.
Подальше дослідження показало, що в найскладніших умовах руху нормальний розподіл швидкості легкових автомобілів трансформується в показниковий. Як зв’язуюча ланка при трансформації нормального розподілу в показниковий при істотному ускладненні умов руху виступив гамма-розподіл, оскільки показниковий розподіл є його окремим випадком з параметром форми, рівним 1, а нормальний – граничним гамма-розподілом з параметром форми, що прямує до нескінченності.
Експериментальне підтвердження можливості використання гамма-розподілу було отримане при дослідженні швидкості легкових автомобілів, схильної до впливу звуження проїзної частини та зони перед стоп-лінією регульованого перехрестя.
Зібрані в ході дослідження значення швидкості автомобілів, отримані в різних умовах і країнах, дозволили отримати регресійну залежність між середньою швидкістю руху і параметром форми гамма-розподілу, придатного для опису закономірностей в значеннях швидкості. Отримана залежність має досить високі прогностичні можливості, про що свідчить множинний коефіцієнт кореляції між незалежною і залежною змінними, рівний 96,3 %.
За результатами проведених досліджень були сформульовані практичні рекомендації по застосуванню встановлених закономірностей в коливаннях швидкості індивідуального транспорту в містах. Вони були застосовані при моделюванні транспортних потоків в районі Лонгб’єн міста Ханой і оцінці результатів функціонування мережі в різних умовах. Було розглянуто два варіанти організації дорожнього руху в досліджуваному районі – існуючий і з раціональними світлофорними циклами на усіх регульованих перехрестях району. Ці зміни стосуються найбільш навантаженої частини транспортної мережі, дозволяють оцінити практичну придатність розроблених методик і ефективність запропонованих рекомендацій. При застосуванні пропонованих світлофорних циклів сумарні затримки транспортних засобів на регульованих перехрестях району Лонгб’єн в ранковий період-пік з 7:00 до 9:00 повинні зменшитися на 12,47 %, середня швидкість пересування між об’єктами тяжіння – збільшитися на 0,55 %, викиди шкідливих речовин – зменшитися на 0,56 %, шум прискорення – знизитися на 5,88 %, що підтверджує доцільність використання нових методик для комплексної оцінки ефективності функціонування міських транспортних мереж.
