Дисертацію присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання, щодо розвитку і розробки теоретичних, організаційних та методичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій з удосконалення обліково-аналітичного забезпечення формування інтегрованої звітності підприємств в контексті підвищення їх соціальної відповідальності та задоволення потреб стейкхолдерів.
Обґрунтовано сутнісні характеристики понять «інтегрована звітність», «обліково-аналітичне забезпечення інтегрованої звітності», що є теоретичним підґрунтям розвитку методичних засад обліково-аналітичного забезпечення формування інтегрованої звітності. Визначено перспективи розвитку інтегрованої звітності вітчизняних аграрних підприємств з метою розкриття обліково-аналітичної інформації щодо результатів соціально відповідальної діяльності та задоволення інформаційних запитів стейкхолдерів.
Розкрито послідовність оцінки узгодженості інтересів стейкхолдерів, в основу якої покладені визначені показники, що характеризують їх вплив та інтереси щодо результативності діяльності аграрних підприємств.
Обґрунтовано організаційно-методичні засади удосконалення обліково-аналітичного забезпечення формування інтегрованої звітності з урахуванням специфіки аграрних підприємств, визначено його напрямки, склад функцій, завдань у відповідності з функціями та охарактеризовано підсистеми, в межах яких формується фінансова і нефінансова інформація щодо сталого розвитку в економічному, соціальному та екологічному вимірах.
Запропоновано класифікацію соціально відповідальних витрат підприємства в контексті їх групування за об’єктами соціально відповідальних витрат, напрямками і джерелами покриття витрат для організації пооб’єктного соціального обліку і формування показників соціальної та інтегрованої звітності.
Розкрито особливості організації соціального обліку аграрних підприємств та запропонована модель комбінованого соціального обліку, сфокусована на об’єктах за функціями управління та сферами соціально відповідальної діяльності.
Обґрунтовано методичні та організаційні положення бухгалтерського обліку соціальних зобов’язань в контексті соціально відповідальної діяльності аграрних підприємств за такими напрямками: уточнення об’єктів за сегментами обліку соціальних зобов’язань; класифікація соціальних зобов’язань за ознакою соціально-економічних вигід; удосконалення підходів до відображення в обліку дисконтованої вартості відрахувань до недержавних пенсійних фондів та резервів на непередбачені зобов’язання; удосконалення аналітичного обліку господарських операцій соціально відповідальної діяльності.
Проведено аналіз стану інтегрованої звітності аграрних корпорацій України та визначено проблемні сфери щодо розкриття інформації про людський капітал і надано пропозиції щодо удосконалення методики ідентифікації, формування показників людського капіталу та оцінки його вартості.
Для забезпечення співставності інформації про капітали в інтегрованій звітності обгрунтовано комбінований підхід до формування інтегрованої звітності аграрних підприємств, спрямований на відображення суттєвої та релевантної інформації у розрізі капіталів, сформованої за ознакою співставності з цінністю. Представлено основні розділи інтегрованої звітності підприємств аграрної галузі, в яких розкривається інформація, що цікавить стейкхолдерів та процедура формування інтегрованого звіту.
З метою удосконалення обліково-аналітичного базису інтегрованої звітності обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо структури інтегрованої звітності підприємств, системи показників, що характеризують фінансовий, виробничий, людський, інтелектуальний, соціально-репутаційний та природний капітали, методів їх ідентифікації та узагальнення для формування інтегрованої звітності.
Розвинуто організаційні положення аудиту людського капіталу на основі систематизації об’єктів та визначення напрямків аудиту згідно з розділами звітності і ключовими точками; розробки програми, визначення методів аудиту витрат на людський капітал, аудиторських доказів, методичних прийомів та аналітичних процедур перевірки витрат на розвиток людського капіталу за критеріями і порядку узагальнення інформації для надання аудиторського висновку.
Запропоновано методичний підхід до комплексного аналізу сталого розвитку підприємства як інструменту формування обліково-аналітичного базису підготовки інтегрованої звітності, що охоплює три блоки показників аналізу ефективності економічної, соціальної і екологічної діяльності.
