Основні результати досліджень. Встановлено, що приживлюваність живців на торфово-болотному ґрунті суттєво залежить від сорту верби. Так у сорту ′Тернопільська′ після першого вегетаційного періоду приживлюваність живців змінювалася (за варіантами густоти) від 48,6 до 54,8 %, у сорту ′Збруч′ – від 72,8 до 86,6 %, а у верби тритичинкової – від 71,0 до 82,3 %. Протягом другого вегетаційного періоду відбувся суттєвий відпад рослин, особливо – у більш густих варіантах. Найбільше загинуло рослин у верби тритичинкової. Збереженість її рослин становила лише 36,3–40,2 %. На супіщаному ґрунті після другого року вегетації збереглося від 74,1 до 87,5 % рослин. Було встановлено, що у перший рік густота садіння не впливає на висоту пагонів, що виросли з живців. Як і у випадку з приживлюваністю живців, висота пагонів, що з них виросли, найменшою виявилася у рослин сорту ′Тернопільська′ (33,0±1,96 см). На інших двох варіантах цього сорту висота становила 42,6±2,20 та 45,5±1,66 см. Однорічні рослини сорту ′Збруч′ інтенсивніше росли за висотою зі збільшенням густоти садіння. За густоти 10 тис. шт./га їх висота становила 44,6±1,51 см, за 15 тис. шт./га – 45,4±1,44 см, а за 20 тис. шт./га – 49,8±1,53 см. У верби тритичинкової, навпаки, середня висота однорічних саджанців зменшувалася із зростанням густоти – від 50,8±1,82 см (за густоти 10 тис. шт./га) до 43,1±1,31 см (за густоти 20 тис. шт./га). Схожа тенденція за висотою збереглася і на другий вегетаційний період. Найбільші показники висоти у дворічному віці мали рослини сорту ′Збруч′ (від 107,3±3,78 до 144,4±4,77 см), а найменші – сорту ′Тернопільська′ (від 78,4±3,55 до 95,2±4,69 см). За третій рік висота досліджуваних насаджень суттєво зросла і досягла у сорту ′Тернопільська′ від 144,6±4,69 см до 178,6±4,94 см, у сорту ′Збруч′ – 180,2±5,03– 248,6±6,79 см. У досліджуваного клону верби тритичинкової показники висоти змінювалися від 167,5±5,80 до 185,5±9,13 см. На супіщаному ґрунті після другого року вегетації висота становила від 98±8,7 до 175±4,3 см. Урожайність сухої біомаси протягом перших трьох років існування плантацій в досліджуваних умовах виявилася невисокою. Урожайність біомаси в середньому за перші 3 роки на торфово-болотному ґрунті, залежно від густоти садіння, становила у сорту ‘Тернопільська’ 0,58–1,10 т/га/рік, в сорту ′Збруч′ – від 0,80 до 3,28 т/га/рік, а у тритичинкової – від 0,62 до 0,96 т/га/рік. При цьому на продуктивність сухої маси рослин істотно впливали густота насадження та едафічні умови. Зокрема, на супіщаному ґрунті сорт ‘Тернопільська’ за 2 перші роки мав середню продуктивність від 0,77 до 3,21 т/га/рік, тобто значно більшу, ніж на багатих на органіку перезволожених торфово-болотних ґрунтах. Різниця за показниками продуктивності досліджуваних сортів зумовлена, найімовірніше, різницею в інтенсивності накопичення біомаси внаслідок різної інтенсивності фотосинтетичної діяльності рослин, яка, зі свого боку, залежить від площі листкової поверхні протягом періоду вегетації і продуктивності фотосинтезу.
