Кращенко Д. В. Методика побудови автоматизованої системи управління інтелектуальною будівлею на базі методів стохастичної оптимізації.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100073

Здобувач

Спеціальність

  • 123 - Комп’ютерна інженерія

03-02-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.861.014

Державний університет телекомунікацій

Анотація

АНОТАЦІЯ Для досягнення мети дисертаційної роботи, а саме розробки методики побудови автоматизованої системи управління інтелектуальною будівлею, були вирішені наступні завдання: 1. Визначена та вирішена проблема розміщення сенсорів для неоднорідних WSN яка полягає у виборі оптимальних місць для їх розміщення, мінімізації споживання енергії всією системою при одночасному виконанні обмежень на підключення та ресурси. Проблема вирішена шляхом введення вимог до рівнів захисту та створенню умов для надання мережі потенційних рішень з резервного копіювання у разі несподіваних часткових збоїв у роботі; 2. Визначена та вирішена проблема критичності для однорідних WSN, яка полягає у виявленні найважливіших сенсорів або критичних вузлів у мережі. При визначенні проблеми змінено загальноприйняте визначення критичності. Зокрема у запропонованому рішенні критичний вузол визначається як вузол, видалення якого найбільше порушує роботу мережі. Проблема вирішена шляхом розроблення методу вибіркової процедури адаптивного пошуку для обчислення параметрів «затримки» та «тривалості життя» мережі, на базі яких створено функцію оцінки критичності вузла однорідної WSN; 3. Розроблено математичну модель WSN, яка відрізняється від відомих введенням кластеризації. У заданому, конкретному випадку кластер визначається як набір позицій сенсорів, у якому група типів сенсорів повинна бути представлена вичерпно. Це доповнення дозволяє створювати різноманітні рішення в залежності від технічної необхідності та надає можливість зміни остаточного планування всередині однієї інтелектуальної будівлі. 4. Розроблено модель менеджера ресурсів АСУІБ, яка відрізняється від відомих введенням поняття порогу прогнозування. Це дозволило враховувати не лише показник споживання енергії, а додати до оцінювання важливий показник комфорту. Використовуючи цю модель, АСУІБ контролює стан різних приміщень і, відповідно до очікуваних дій мешканців, керує підсистемами, щоб мінімізувати споживання енергії, підтримуючи прийнятний рівень комфорту та виключаючи можливість виникнення суперечливих спрацьовувань. Результати, отримані у процесі виконання роботи, знайшли застосування в науково-дослідній роботі, яка проводиться в Державному університеті телекомунікацій. Теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Державного університету телекомунікацій. Ключові слова: безпроводові сенсорні мережі (WSN), Інтернет речей, АСУІБ, Розумний будинок, кластеризація, інформаційна мережа, шлюз, сенсор, гетерогенна мережа, «хмарна» архітектура, оптимізація.

Файли

Схожі дисертації