У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування експериментального матеріалу з існуючих способів прискореного розмноження насіння нових сортів пшениці м’якої озимої і практичне вирішення наукового завдання щодо оптимізації системи основного і додаткового їх живленнЯ в ґрунтово-кліматичних умовах зони Західного Лісостепу на сірих лісових поверхнево-оглеєних ґрунтах. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, поставленими завданнями і складається зі вступу, шести розділів, висновків до розділів, висновків до дисертації, рекомендацій сільськогосподарському виробництву, списку використаних джерел і додатків. Висвітлено актуальність теми, важливість завезення добазового насіння нових сортів різних установ-оригінаторів України через відсутність селекційних програм у досліджуваній ґрунтово-кліматичній зоні та доцільність виробництва базового насіння для забезпечення господарств регіону. Відображено зв'язок роботи з відповідними тематичними програмами, планами, завданнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Сформовано мету дисертаційних досліджень, основні завдання, методи досліджень для їх реалізації та відображено наукову новизну одержаних
3 результатів. Висвітлено особистий внесок здобувача, наведено публікації та апробацію матеріалів досліджень за темою дисертаційної роботи. Проаналізовано фактори впливу на продуктивність і посівні якості насіння пшениці озимої м’якої. Наголошується, що найменш затратним та екологічнобезпечним фактором інтенсифікації галузі насінництва є ефективне використання сортових ресурсів за яких значно підвищується рівень урожайності культур без великих витрат коштів. Для отримання високої врожайності зерна і насіння необхідне науково-обґрунтоване застосування за етапами органогенезу мінеральних добрив та мікродобрив. Наведено характеристику ґрунтово-кліматичних умов Західного Лісостепу, зокрема особливостей погодних умов років проведення досліджень, подано фізико-хімічну та агрохімічну характеристику ґрунту дослідних ділянок. Описано схему досліджень, методики та методи. Подано характеристику сортів, мінеральних добрив та мікродобрив. На основі біологічних вимог та прояву абіотичних факторів, обґрунтовано адаптивні ознаки нових сортів пшениці м’якої озимої і визначено незначну фенотипову мінливість генотипів лісостепового екотипу та їх пріоритетність для впровадження в сільськогосподарське виробництва регіону. Підтверджено зміну погодних факторів впродовж вегетаційного періоду пшениці озимої обумовлених вищою температурою повітря та меншою кількістю опадів, що сприяє високій польовій схожості насіння (92,4–97,2 %), забезпечує подовження осінньої вегетації до 56–65 діб, накопичення достатньої кількості (30,7–32,3 %) цукрів у вузлах кущіння, дозволяє сформувати добре розвинену кореневу систему та надземну масу, що сприяє високому відсотку перезимівлі рослин (90,4–91,7). Відносна стійкість сортів до хвороб та вищий на 8,1–16,4 оС температурний режим з меншою кількістю опадів у період формуваннязбирання зерна сприяв зерновій продуктивності на рівні 5,44 т/га (Грація білоцерківська) –5,62 т/га (МІП Вишиванка), насіннєвій – Співанка Поліська (4,18 т/га) – МІП Вишиванка (4,30 т/га), за високого виходу кондиційного насіння – 74–76 % та коефіцієнта розмноження – 16,5–16,9 одиниць.
