У дисертації з’ясовано статус, роль та рівні феномену студентської періодики в системі соціальних комунікацій. Визначено специфіку роботи редакцій студентських видань та встановлено, що редакційно-видавничий процес студентських видань спрямований на задоволення інформаційних потреб студентського соціуму, створення інформаційного продукту, що впливає на поведінку та світогляд молодого покоління читачів-студентів та створює умови для розкриття потенціалу особистості сучасних студентів, набуття ними необхідних навичок саморозвитку у швидкозмінних обставинах ХХІ століття.
У дисертаційному дослідженні узагальнено й охарактеризовано принципи розроблення комунікативно ефективного студентського періодичного видання: здатність студентських редакцій зацікавлювати читача тематичним наповненням, адаптовувати тематичне наповнення видань під галузеву спрямованість або під сучасні реалії, привертати увагу читача дизайном, художньо-технічним оформленням, пропонувати нестандартні способи композиціювання простору, шрифтового оформлення, комбінувати засоби візуалізації, використовувати потенціал соціальних мереж для налагодження комунікації з читачами та застосовувати практики комунікативної взаємодії з ними, зокрема за допомогою візуалізації, медіатехнології коміксів, зміни принципу подання інформації за допомогою різних форматів структурування новин, публікування наративів.
На прикладі характеристики тематичного наповнення та художньо-технічного оформлення студентських періодичних видань України 90-х років ХХ – першої чверті ХХІ ст. досліджено видавничу культуру студентської періодики. Встановлено, що тематичний діапазон студентської періодики не завжди охоплює тільки актуальні події, заходи в закладі вищої освіти, навчальний процес, дозвілля, культурну та творчу діяльність студентів, історії успіху науково-педагогічних працівників і студентів, їхні життєві історії з елементами порад і рекомендацій щодо вирішення різних проблем, характерних для всього студентства, а й найбільш актуальну й оперативну інформацію з тих галузей знань, за якими заклад вищої освіти здійснює підготовку майбутніх фахівців. Крім цього, під час пандемії 2019 – 2021 рр. та повномасштабної російсько-української війни 2022 р. редакційні колективи студентської періодики адаптували тематичне спрямування видань під сучасні реалії, презентуючи публікації, спрямовані на подолання тривожного інформаційного виру, унеможливлення інформаційного перенасичення, збереження й зміцнення психологічного здоров’я читачів.
З’ясовано, що дизайн студентських видань ґрунтується на відмові молодого покоління фахівців медійної сфери від стереотипів, візуальних штампів, пошуку нових креативних графічних ідей. Студентська періодика орієнтована на задоволення потреб і вподобань молодіжної читацької аудиторії з кліповим мисленням, що мотивує редакції студентських видань вдосконалювати графічну концепцію й оптимізовувати роботу над дизайном, проводити комплексне оцінювання засобів візуалізації.
Визначено комунікативно-інтенціональну ефективність текстів студентських видань. Контекстуально-інтерпретаційний аналіз текстів і вільний асоціативний експеримент, інтенціональний моніторинг засвідчили наявність у текстах студентської періодики комунікативно-інтенціонального потенціалу, тобто можливості впливати на читачів на основі підбору оптимального тематичного наповнення видання, застосовування засобів увиразнення для заголовків, забезпечення логічного зв’язку між змістовим наповненням матеріалів і його заголовком, підтримання асоціативної єдності під час добору мовних засобів і формулювання заголовків відповідно до тематики публікацій.
Встановлено, що редакції студентських видань прагнуть привертати й утримувати увагу цільової аудиторії. А тому застосовують такі інструменти впливу на читача студентських видань, як: мовні засоби увиразнення заголовків, меми, сторітелінг, реклама, конкурси й розіграші, опитування.
У результаті дисертаційного дослідження було удосконалено типологію студентських видань та рекомендації для учасників студентських редакцій щодо створення вдалого дизайну й оптимального тематичного наповнення студентської періодики різних типологічних груп. Подальшого розвитку набули типологія авторів, редакторів, читачів студентських видань та їхніх функціональних обов’язків, комунікативних ролей; дані про сучасний рівень популярності й затребуваності студентських періодичних видань.
