Шестак В. Г. Оптимізація азотного живлення ячменю озимого на темносірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу

Підвищені дози внесення азоту створюють небезпеку втрати нітратів через вимивання вертикальними і латеральними потоками, активізують емісію закису азоту, як парникового газу. Питання їх ефективного мінерального і, зокрема, азотного удобрення з дотриманням сучасних принципів захисту природного довкілля в умовах змін клімату, зумовили необхідність вирішувати актуальну проблему оптимізації азотного живлення в поєднанні з використанням стабілізатора азоту нітрапірину на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Західного. Упродовж 2019-2022 років проведено досліди у Львівському національному університеті природокористування у районі Пасмового Побужжя природо-кліматичної зони Західного Лісостепу. Мета досліджень – з’ясувати агрономічну доцільність нітрапірину та вплив різних норм і форм азотних добрив на врожайність ячменю озимого на темно-сірому опідзоленому ґрунті у Західному Лісостепу. Ґрунт – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий слабогумусований. Використані традиційні методи польових досліджень та стандартизовані методики лабораторних аналізів. У дисертаційній роботі запропоновані ефективні норми азотного удобрення ячменю озимого з поєднанням внесення нітрапірину для оптимізації азотного живлення культури, запобігання втрат азоту через вимивання нітратів, попередження емісії закису азоту в атмосферу.