Дисертація присвячена дослідженню та вивченню парків ХХ ст. в умовах Центрально-Придніпровської височинної області, структури їх насаджен та заходів оптимізації їх екологічних, естетичних, функціональних та містобудівних параметрів.
Дослідження проводилося протягом 2016-2023 рр., у продовж яких були здійснені експедиції до досліджуваних парків, серед яких 5 відносяться до Природно-заповідного фонду Черкаської області (парк «Перемога», «Долина троянд» – м. Черкаси; дендрологічний парк ім. Шевченка м. Звенигородка, Ватутінський міський парк, дендрологічний парк «Дружба» Синицького лісництва).
У ході виконання дисертаційних досліджень були розроблені план-схеми з розподілом садово-паркових ландшафтів за класифікацією Л. І. Рубцова. Загалом у всіх парках можна зустріти 5 типів садово-паркових ландшафтів: лісовий, парковий, лучний, садовий та регулярний. З таблиці видно, що у дендропаркові «Дружба» Синицького лісництва вся площа зайнята під лісовим типом, у парку с. Шевченкове 100% під парковим. Незначні частка території з регулярним типом присутні в парку «Перемога» м. Черкаси (1,1%), Ватутінському міському парку (0,1%) та парку с. Піківець (3,41%). Садовий представлений лише у парку «Долина троянд». Парковий, як і лісовий тип присутній у 7 з 9 парків, лучний присутній у 4-х.
Розраховані індекси видового різноманіття для семи парків видно, що найвищі індекси різноманіття у Ватутінському міському паркові (індекс Уїткера 1 – 8,25, Уїткера 2 – 12,85, індекс Сімпсона 13,04 та Шеннона 1,24). Середнє значення розрахованих індексів для даного парку становить 8,85. Високим рівнем видового різноманіття також володіє парк «Перемога» м. Черкаси, значення індесів котрих лише трішки поступаються до попередньо (відповідно; 8,00, 11,61; 12,34 та 1,22), а середнє – 8,29. Найнижче видове різноманіття у парку с. Іванівка – середнє значення індексів становить 3,15 (індекс Уїткера 1 – 2,75, Уїткера 2 – 4,65, індекс Сімпсона 4,43 та Шеннона 0,75).
Для вивчення фітоценозу необхідно знати не лише його видову, а й екологічну структуру. З цією метою було проведено розподіл деревних рослин по екологічних вимогах до таких показників як світло, температура, родючість ґрунту та вологість. Середні показники по парках наступні: до світла: 48% відноснотіневитривалі, 33% світлолюбні, 19% тіневитривалі; до температури: 97,5% морозостійкі, 2% відносно морозостійкі, 0,5% дуже морозостійкі; до родючості ґрунту: 43% оліготрофи, 34% мегатрофи, 23% мезотрони; до вологи: 36% ксеромезофіти, 33% мезофіти, 19% мезогігрофіти, 12% ксерофіти.
Проведена оцінка санітарного стану насаджень парків. Розраховано індекси санітарного стану: 1,60 – парк «Перемога» м. Черкаси; 1,18 – «Долина троянд» м. Черкаси; 1,88 – дендрологічний парк ім. Шевченка; 1,87 – Ватутінський міський парк; 1,58 – парк с. Ладижинка; 1,62 – парк с. Іванівка; 1,55 – парк с. Піківець; 2,63 – парк с. Шевченкове; 1,69 – дендрологічний парк «Дружба» Дані індекси вказують на те, що насадження парку «Долина троянд» м. Чекркаси відносяться до здорових, парку с. Шевченкове Звенигородського району до сильно ослаблених, а всі інші до ослаблених.
Проведені дослідження мікроклімату показали, що помічається тенденція до зміни кліматичних показників з просуванням у глиб парку в порівнянні з точками заміру за межами парку, особливо влітку.
Після дослідження стану парків ХХ ст. Центрально-Придніпровської височинної області було з’ясовано, що всі вони у більшій чи меншій мірі потребують заходів спрямованих на їх покращення. На ряду з видаленням зайвих рослин важливо висаджувати нові цінні види, Парки Центрально-Придніпровської височинної області, що створені в ХХ ст. переважно відрізняються монотонністю, обмеженим асортиментом рослин і потребують збагачення видового складу з використанням різних декоративних форм. Доцільно створити більш складну просторову структуру, збільшити кущовий ярус у фітоценозах використовуючи вічнозелені та декоративно-квітучі рослини.
Варто приділити увагу трав’яній рослинності. Пропонуємо проводити підсів газонних трав на ділянках де слабо розвинутий трав’яний покрив.
Спільною ознакою майже для всіх досліджуваних парків є потреба в оптимізації та покращенні дорожньо-стежкової мережі, як з точки зору її густоти, потребі функціонального забезпечення так і облаштування та якості покриття.
При формуванні насаджень важливо пам’ятати про багатоярусність фітоценозів. Потрібно використовувати як дерева, кущі, так і трав’яну рослинність. Окрім того, важливо забезпечити високий естетичний рівень парків протягом усього року, тобто використовувати вічнозелені рослини та декоративно-квітучі з різними термінами квітування.
Стежини повинні виконувати функцію сполучної ланки і з’єднувати композиційні елементи, бути зручними при переході з одного місця в інше.
Ключові слова: фітоценоз, парк, насадження, реконструкція, видове різноманіття, мікроклімат.
