Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 Політологія. – Маріупольський державний університет, Київ, 2023.
Дисертацію присвячено дослідженню ресурсного потенціалу локальних політичних ідентичностей, їх впливу на політичні та соціально-економічні процеси, зміцнення місцевого самоврядування та демократії, спроможність та сталий розвиток територіальних громад.
У вступі дисертації визначені актуальність, об’єкт, предмет, мета та завдання, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення, представлено інформацію про апробацію.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше в українській науці проведено комплексний політологічний аналіз та визначено роль локальних політичних ідентичностей у розвитку територіальних громад, з’ясовано можливості та механізми їх реалізації в політичних та соціально-економічних практиках локальних спільнот.
Теоретичні положення, висновки та узагальнення дисертаційної роботи мають практичне значення та можуть використовуватися органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та іншими стейкхолдерами в процесі формування єдиного соціального організму об’єднаних територіальних громад, згуртованості локальної спільноти на основі балансу інтересів для досягнення спільних цілей. У першому розділі – «Локальні ідентичності як предмет політологічного аналізу» – досліджено еволюцію концепту ідентичності, здійснено політологічний аналіз локальної ідентичності в зарубіжній та вітчизняній літературі.
У підрозділі 1.1. «Міждисциплінарна матриця ідентичності: науковий дискурс» – досліджено генезу теоретико-методологічних підходів до визначення категорії «ідентичність» в різних галузях гуманітарного знання, що мають відношення до об’єкта та предмета дослідження: філософії, психології, соціології, історії, політології.
У підрозділі 1.2. – «Локальна політична ідентичність: проблеми концептуалізації та методологія дослідження» – проаналізовано основні категорії дослідження, здійснено політологічний аналіз «локальної ідентичності», визначено поняття «локальна політична ідентичність», її сутність, особливості та функції, представлено методологічну платформу дослідження.
У підрозділі 1.3. – «Комплексний аналіз локальної ідентичності в українських наукових студіях» – здійснено комплексний, міждисциплінарний аналіз підходів до визначення локальних ідентичностей та локальних політичних ідентичностей у роботах українських вчених, визначено домінуючі та актуальні, перспективні напрямки дослідження цього феномена.
У другому розділі – «Конструювання локальної політичної ідентичності» – досліджено сутність політики ідентичності на локальному рівні, фактори, механізми та інструменти реалізації.
У підрозділі 2.1. – «Політика локальної ідентичності: стратегії, механізми та інструменти формування» – визначені особливості локальної політики ідентичності, розроблено алгоритм та структуру плану її реалізації, суб’єкти, стратегії, механізми та інструменти формування локальної та локальної політичної ідентичності.
У підрозділі 2.2. – «Формування соціального капіталу, як основа політичного узгодження в локальній спільноті» – обґрунтовано вплив соціального капіталу на формування локальної ідентичності, встановлено взаємозв’язок між рівнем розвитку соціального капіталу та політичним узгодженням у локальній спільноті, на основі суспільних інтересів, загальних норм, цінностей та завдань розвитку.
У третьому розділі – «Локальні політичні ідентичності як складова територіального розвитку» – досліджено ресурс локальних політичних ідентичностей у територіальному розвитку, визначено їх вплив на розвиток місцевого самоврядування та демократії, розглянуто проблеми конвертації локальних політичних ідентичностей у конструктивні соціально-економічні практики: спроможність та сталий розвиток громад.
У підрозділі 3.1. – «Вплив локальних політичних ідентичностей на розвиток місцевого самоврядування та демократії» – показано, що основними факторами підвищення впливу локальних політичних ідентичностей на розвиток місцевого самоврядування та демократії у сучасній Україні стали процеси децентралізації і прийняття нового Виборчого Кодексу, а маркером впливу є політичні вибори, особливо місцеві.
У підрозділі 3.2. – «Реалізація локальних політичних ідентичностей в соціально-економічних практиках: спроможність та сталий розвиток громад» – розглянуто можливості та проблеми конвертації локальних політичних ідентичностей у конструктивні соціально-економічні практики: спроможність та сталий розвиток громад.
Ключові слова: політична ідентичність, локальна політична ідентичність, територіальна громада, політика ідентичності, історична пам'ять, соціальний капітал, довіра, легітимність, політична комунікація, політичні вибори, виборча система, місцеве самоврядування, спроможність територіальних громад, цілі сталого розвитку.
