У дисертації наведено вирішення важливого наукового завдання, що полягає в розвитку теоретико-методологічних засад, методичних і науково-практичних рекомендацій щодо формування державної економічної політики в умовах глобалізації.
Розроблено підходи до осмислення глобалізаційних та деглобалізаційних ефектів на формування стратегій державної економічної політики, що містять наступні складові, а саме: передумови, структуру, фази розвитку, тренди розвитку. Розвинуто підходи до визначення тенденцій трансформації державної економічної політики та державних стратегій на глобальному рівні на тлі еволюції глобального фінансового капіталу, а саме: до виникнення процесу глобалізації виявлено циклічність «лібералізм – протекціонізм»; після еволюціонування глобалізації виявлено зміну концепції державної економічної політики у циклі «ліберальна-дирижистська».
Визначено сутність економічної політики як комплексу дій держави, що реалізується на міжнародному, макроекономічному, галузевому та регіональному рівнях і спрямований на вибір та забезпечення оптимальної інституційної моделі національної економіки та досягнення максимально ефективного функціонування національної економіки у світовій системі поділу праці в інтересах досягнення та підтримки високого рівня добробуту та якості життя населення в довгостроковій перспективі. Удосконалено класифікацію завдань державної економічної політики, що на відміну від існуючого переліку розмежовує завдання і принципи, відповідно до сучасних викликів розвитку національної економіки.
Ґрунтуючись на структурно-функціональних особливостях процесу глобалізації виділено властивості фінансового капіталу, ризики глобалізації та відповідні заходи держави в економічній політиці (макропруденційний підхід та макропруденційні інструменти, інституційні зміни регулюючих органів, законодавче регулювання учасників ринку, заходи щодо деофшоризації економіки, дії держави щодо проблеми розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з під оподаткування, національна податкова політика).
Розвинуто підходи до виділення взаємозв'язків за рівнями державної економічної політики, що передбачають: розвиток та впровадження інструментарію формування та управління горизонтальними зв'язками в національній економіці та стимулювання розвитку таких зв'язків; інституційну орієнтацію регіонів, що дозволяє класифікувати їх з погляду цілей та моделей участі у світовій системі поділу та кооперації праці. Сформовано підходи до реалізації державної економічної політики на засадах платформенної моделі, що предбачає технологічну і організаційну складові, які відрізняються від раніше існуючих цілями створення умов для ефективного використання державних і приватних ресурсів шляхом їх гнучкого оптимального комбінування та інструментами платформенної інфраструктури для взаємодії стейкхолдерів державної економічної політики.
Розроблено комплекс функцій цифрової платформи державної економічної політики за сервісною та регулюючою компонентами, а саме: нормативно-правовий супровід діяльності; сприяння у підборі оптимального контрагента; надання інструментарію для вибудовування взаємодії між контрагентами; надання інструментарію для узгодження інтересів; підготовка рекомендацій щодо формування економічної політики.
Удосконалено систему обліку трансформації світової економіки у державній економічній політиці за напрямами, а саме: технологічна трансформація; організаційна трансформація; вжиття заходів щодо адаптації національної економіки до організаційної трансформації; ціннісна трансформація.
Ключові слова: глобалізація, деглобалізаційні ефекти, державна економічна політика, державні стратегії, державно-приватне партнерство, когнітивні інструменти, платформенна модель, трансформація.
