У дослідженні запропоновано розв’язання актуальної проблеми з обґрунтування теоретичних засад та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань, а саме було визначено функції та зміст механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері, та систематизовано зарубіжний досвід забезпечення національної безпеки в оборонній сфері. Автором охарактеризовано напрями міжнародної інтеграції при забезпеченні національної безпеки в оборонній сфері та надано оцінку системі механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері. Визначено шляхи удосконалення інвестиційного механізму оборонно-промислового комплексу забезпечення національної безпеки в оборонній сфері і обгрунтовано стратегічні напрями розвитку організаційно-структурного механізму оборонно-промислового комплексу забезпечення національної безпеки в оборонній сфері.
Об’єктом дослідження виступають механізми національної безпеки в оборонній сфері України, а предметом дослідження є властивості механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері та ставлення до них.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. В основу методології дослідження було покладено системний підхід, методологічна специфіка якого визначається тим, що він орієнтує дослідження на розкриття цілісності об’єкта і механізмів, що його забезпечують, на виділення різноманітних типів зв’язків складного об’єкта і зведення їх у єдину теоретичну картину.
Автором використано низку наукових методів, зокрема: гіпотетико-дедуктивний метод формування методології дисертаційного дослідження, який дав змогу сформувати гіпотезу дослідження, побудувати евристичні моделі вдосконалення механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері.
Дедуктивний доказ висунутої гіпотези дослідження не тільки підтвердив правильність формування його методології, справедливість висновків, а й дав можливість також висунути й верифікувати практичні рекомендації з удосконалення досліджуваного об’єкта; структурно-функціональний аналіз, сутність якого полягає у виділенні елементів системи механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері; ряд порівняльних методів, що надали можливість аналізу стандартів і механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері; статистичний метод, що дав змогу розкрити реальні й точні факти стану досліджуваного об’єкта; прогностичний метод, за допомогою якого визначено більш віддалені перспективи його розвитку; теоретико-концептуальний метод, що визначив напрям дослідження, втілений в аналізі функцій, структури та параметрів об’єкта, та дав змогу позначити, осмислити, описати та порівняти роль механізмів забезпечення національної безпеки в оборонній сфері, уточнити їх функції в діяльності кожної з підсистем, оцінити результати управлінського впливу, виявити перспективи й механізми.
Ключові слова: національна безпека, оборонно-промисловий комплекс, держава, механізми публічного регулювання, механізми забезпечення національної безпеки в оборонній сфері, організаційно-структурний механізм оборонно-промислового комплексу забезпечення національної безпеки в оборонній сфері, інвестиційний механізм.
