У дисертації наведено нове, науково-обгрунтоване теоретичне узагальнення та здійснено розвʼязання актуального завдання, яке полягало у підвищенні ефективності діагностики рівня диспозиційного оптимізму/песимізму і денної сонливості та їх взаємозвʼязку з компонентами метаболічного синдрому у хворих на артеріальну гіпертензію з різними хронотипами. Вперше в Україні досліджено психологічні показники й хронотип хворих на артеріальну гіпертензію та при поєднанні з метаболічним синдромом, зокрема, встановлено переважання пацієнтів з вечірнім хронотипом, різко вираженою денною сонливістю та високим песимізмом, при цьому досліджувані психологічні показники у хворих на артеріальну гіпертензію та метаболічний синдром вірогідно погіршуються стосовно даних пацієнтів без метаболічного синдрому. Вперше показано, що частота метаболічного синдрому (52,38 %) та його компонентів – абдомінальне ожиріння (61,90 %), гіпертриацилгліцеролемія (42,86 %), гіперглікемія (26,19 %), зниження рівня холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (66,67 %) у хворих на артеріальну гіпертензію вірогідно асоціюється з рівнем диспозиційного оптимізму, хронотипом та рівнем денної сонливості. Встановлено у хворих на артеріальну гіпертензію вірогідні асоціації між збільшенням артеріального тиску, окружності талії, тривалості захворювання, атерогенної дисліпідемії та диспозиційним оптимізмом (в бік песимізму), типом хронотипу (в бік вечірнього), прогресуванням денної сонливості. Встановлено вірогідні порогові значення у хворих на артеріальну гіпертензію при вечірньому хронотипі диспозиційного оптимізму ≤ 8,5 та рівня денної сонливості ≥ 14,5 балів. Методом ROC-аналізу вперше проаналізовано вірогідні прогностичні показники компонентів метаболічного синдрому у хворих на артеріальну гіпертензію з вечірнім хронотипом (окружність талії ≥ 98 см, концентрація глюкози ≥ 5,5 ммоль/л), з високим песимізмом (концентрація глюкози ≥ 4,30 ммоль/л).
