Караман К. В. Євроскептицизм в програмних документах радикальних парламентських партій країн ЄС. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 Політологія. – Маріупольський державний університет, Київ, 2023.
Дисертацію присвячено дослідженню причин та особливостей включення концепту євроскептицизму до програмних настанов радикальних парламентських партій правого спектру та з’ясуванню особливостей еволюції поглядів на ідею європейської інтеграції та модель ЄС у ході політичної діяльності.
У першому розділі досліджено еволюцію концепту «євроскептицизм» в програмних засадах праворадикальних партій країн Європи, проаналізовано основні підходи до євроскептицизму в закордонній та вітчизняній літературі.
У підрозділі 1.1. досліджено особливості походження та еволюції підходів до розуміння категорії «євроскептицизм», основні чинні типологізації, розкрито сутність поняття «правий радикалізм», «праворадикальна партія», співвідношення євроскептицизму з популізмом, націоналізмом, правим радикалізмом.
У підрозділі 1.2. проаналізовано та класифіковано науковий доробок з досліджуваної теми, визначено основні, актуальні та перспективні напрямки дослідження цього феномена, структуровано джерельну базу, представлено методологічну платформу дослідження.
У другому розділі досліджено причини, передумови, етапи та особливості розвитку євроскептицизму в сучасній Європі.
У підрозділі 2.1. розглянуто чинники, які сприяли поширенню даного феномену в європейських країнах, виокремлено основні зовнішні фактори впливу (глобалізація, фінансово-економічна криза 2008 р., міграційна криза, пандемія COVID-19) та внутрішні фактори впливу (інституційна криза ЄС, криза легітимності та дефіцит демократії, економічна неоднорідність членів ЄС, провал політики мультикультуралізму, Brexit, проблема співвідношення загальноєвропейської та національної ідентичності).
У підрозділі 2.2. визначено характерні риси та основні передумови розвитку євроскептицизму на різних його етапах, особливості переходу євроскептиків з розряду маргіналів до повноцінних учасників політичного життя (як на рівні окремих країн, так і на загальноєвропейському рівні), фактори, що сприяли інституціоналізації євроскептицизму, особливості використання євроскептицизму традиційними партіями та новими праворадикальними партіями, регіональні особливості євроскептицизму, характерні риси євроскептичних настроїв в різних регіонах ЄС.
У третьому розділі досліджено особливості відображення та еволюції євроскептичних ідей в політичних програмах партій.
У підрозділі 3.1. виокремлено умови виникнення та розвитку евроскептицизму в країнах, які заснували європейський інтеграційний процес та чий тандем уможливив реалізацію ідеї створення Єдиної Європи, та його відображення в політичних програмах провідних радикальних парламентських партій правого спрямування – Франція («Національне об’єднання») та Німеччина («Альтернатива для Німеччини»).
У підрозділі 3.2. розглянуто характерні риси євроскептицизму в партійних документах праворадикальних політичних сил в країнах, які відносяться до основних ключових регіонів Європи: Південна Європа – Іспанія («Голос»), Північна Європа – Фінляндія («Справжні фіни»), Центральна та Східна Європа – Угорщина («Йоббік»).
У підрозділі 3.3 проаналізовано особливості українських праворадикальних партій («Свобода», «Правий сектор», «Національний корпус»), передумови їх виникнення, еволюція партійної ідеології, участь в партійній боротьбі, трансформація позиції щодо європейської інтеграції під впливом військової агресії Росії проти України.
Ключові слова: Європейський Союз, європейська інтеграція, євроспектицизм, Європейський парламент, правий радикалізм, партійна система, політичні партії, праворадикальна партія, парламентські вибори, популізм, партія мейнстриму.
