Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування механізму антикризового управління підприємства.
Більшість підприємств в Україні в останні роки мають негативний фінансовий результат, що говорить про проблеми в діяльності підприємства, які пов’язані як з внутрішніми, так і зовнішніми факторами впливу. У 2020 році пандемія COVID-19 викликала безпрецедентну кризу в економіці всіх країн. У 2022 році у зв’язку із повномасштабною війною велика кількість підприємств вимушено скоротили свою діяльність через втрату фізичних активів, скорочення попиту та неможливість спрогнозувати ситуацію. Нестабільність функціонування вітчизняних підприємств в умовах постійно мінливого ринкового середовища вимагають формування та застосування ефективного механізму антикризового управління, який здатен передбачати, долати та запобігати кризовим загрозам на підприємстві.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в удосконаленні існуючих, розробленні нових теоретико-методичних положень і науково-методичних підходів щодо формування ефективного механізму антикризового управління підприємства.
У дисертаційній роботі представлено методичний підхід до оцінки ймовірності настання банкрутства великих вітчизняних підприємств з використанням logit-аналізу. Розроблена logit-модель заснована на актуальній статистичній виборці українських підприємств, враховує конкретні статистично-виведені фінансові та економічні показники, які мають найбільший вплив на ймовірність банкрутства та, за результатами апробації, показує високу прогнозну якість.
Удосконалено зміст поняття «антикризове управління підприємства», відповідно до якого, це комплексна система управління, яка спрямована на виявлення, недопущення та подолання кризових явищ діяльності підприємства за допомогою розробки впровадження механізму виходу з кризи, що передбачатиме використання здійснення відповідних інструментів та процедур.
Надано авторську класифікацію методів антикризового управління, яка складається з: оперативних (діагностика, моніторинг, контролінг), тактичних (аутосорсинг, бенчмаркінг, регуляризація, модернізація, диверсифікація, злиття, реінжиніринг, даунсайзинг) та стратегічних (санація, реструктуризація, банкрутство) методів. Зокрема, зазначені їхні особливості в умовах війн.
Удосконалено поняття «архітектура» в контексті антикризового управління. Під архітектурою визначено систему, яка включає опис ключових елементів та зв’язків між ними. На основі цього сформовано загальну архітектуру механізму антикризового управління.
Запропоновано діагностику фінансово-економічного стану мікро-, малих, середніх та великих суб’єктів підприємництва, зокрема для суб’єктів мікро- та малого підприємництва запропоновано показники оцінки діяльності, які ґрунтуються на мінімальній кількості даних та прості у розрахунках, для середніх і великих – проведення комплексної оцінки із застосуванням коефіцієнтного аналізу, моделей оцінки ймовірності банкрутства (у тому числі власну розробку автора) та аналізу вартісно-орієнтованих показників.
Зважаючи на недостатню увагу з боку дослідників на антикризове управління малого бізнесу, у дисертаційній роботі представлено систему антикризового управління саме для мікро- та малих суб’єктів підприємництва, що дістало назву як «ургентне антикризове управління», основними характеристиками якого є миттєвість та швидкість впровадження антикризових методів та заходів.
Представлено науково-методичних підхід до формування механізму антикризового управління підприємства, який враховує специфіку антикризового управління на підприємствах усіх розмірів та глибину кризових процесів і передбачає проведення діагностики та оцінки ймовірності настання кризи, обґрунтування вибору та формування стратегії і програми подолання кризових явищ, впровадженні методів та заходів, оцінку ефективності впроваджених заходів.
Запропоновано авторські науково-методичні підходи щодо обґрунтування вибору стратегій антикризового управління відповідно до глибини кризових явищ та результатів logit-моделі оцінки ймовірності настання банкрутства.
У дисертаційній роботі також приділено увагу теоретико-методологічним та практичним аспектам антикризового управління підприємством в умовах війн та воєнних конфліктів. Зазначаються відмінності між традиційною кризою та кризою воєнного часу. Досліджуються чотири фази функціонування підприємства під час війни та особливості антикризового управління на кожній з них.
Ключові слова: криза, рецесія, управління, механізм, антикризове управління, механізм антикризового управління, ризик, підприємництво, підприємство, фінансовий менеджмент, оцінка, діагностика, банкрутство, модель, стратегія, антикризові заходи, бізнес, малий бізнес, середній бізнес, великий бізнес, криза COVID-19, війна.
