Копчук К. М. Продуктивність короткоротаційних сівозмін залежно від системи удобрення в умовах Лівобережного Лісостепу України – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 – агрономія (20 Аграрні науки та продовольство). – Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Київ, 2023.
Досліджено, що на час сівби пшениці озимої на запаси доступної вологи в ґрунті найбільш істотний вплив чинили погодні умови а попередник та система удобрення попередника мали відхилення в межах похибки досліду. Так в 2018 році в шарі ґрунту 0-50 см містилось 8,7 мм вологи, а 2019 – 5,8 мм, що було недостатньо для отримання дружніх сходів і лише наявність опадів дозволила отримати посіви пшениці. А в умовах осені 2020 року в шарі ґрунту 0-50 см містилось 13,2 мм вологи, тому отримали рівномірні сходи пшениці. Також в ланці сівозміни: пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь, вико – овес (сидерат) в шарі ґрунту 0-50 см в середньому запаси вологи були 10,2 мм, в ланці: пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь, горох на зерно 8,0 мм, а в ланці: пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь з підсівом, багаторічні трави – 9,4 мм.
На період посіву, в умовах 2019 року, запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-50 см склали 73,5 мм вологи, а в шарі 50-100 см було доступно 67,5 мм а загалом в шарі ґрунту 0-100 см містилось 140,9 мм вологи. Тобто запаси вологи можна оцінити як добрі загалом і придатні для вирощування більшості сільськогосподарських культур та задовільні для вирощування буряків цукрових, оскільки вважається що на час сівби в метровому шарі ґрунту має бути не менше 180 мм доступної рослинами вологи. У 2020 році в середньому по досліду, в шарі ґрунту 0-50 см було 81 мм вологи, а в шарі 50-100 см були доступними 62,1 мм а загалом в шарі ґрунту 0-100 см містилось 143,1 мм вологи. А у 2021 році в шарі ґрунту 0-50 см було 82,3 мм вологи, в шарі 50-100 см доступними були 66,6 мм а загалом в шарі ґрунту 0-100 см містилось 149,0 мм вологи.
Досліджено, що різні варіанти сівозмін не істотно впливали на зміну запасів продуктивної волого в посівах буряків цукрових на час збирання. А в середньому по сівозміні за застосування N60P60K60 на час збирання буряків цукрових запаси вологи були меншими в шарі ґрунту 0-50 см на 2,64 мм, а шарі ґрунту 50-100 см – 0,80 мм а сумарні – 3,44 мм. Тоді як за застосування удобрення N120P120K120 на час збирання отримали більш істотні відхилення доступної вологи та в шарі ґрунту 0-50 см запаси вологи були меншими на 5,47 мм, а шарі ґрунту 50-100 см – 2,16 мм а сумарні – 7,62 мм чим на варіантах базового удобрення.
Досліджено, що загалом сівозміни незначно впливали на показники вмісту легкогідролізованого азоту під буряками цукровими. Так, в ланці: вико – овес (сидерат), пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь вміст становив 145,7 мг/кг в шарі ґрунту 0-50 см, та 107,3 мг/кг в шарі 50-100 см, а в ланці сівозміни: горох на зерно, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь отримано досить близькі показники вмісту легкогідролізованого азоту в шарі 0-50 см – 145,7 мг/кг, та в шарі 50-100 см – 105,7 мг/кг відповідно. А в ланці сівозміни: багаторічні трави, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь з підсівом вміст легкогідролізованого азоту в шарі 0-50 см був на 5,0 мг/кг, та в шарі 50-100 см на 3,3 мг/кг більше чим в ланці з сидератами.
Встановлено, що по мірі створення гарних умов для росту та розвитку буряків цукрових збільшувались і потреби культури в удобренні. Так, коли в ланці сівозміни: вико – овес (сидерат), пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь за удобрення буряків цукрових N60P60K60 вміст легкогідролізованого азоту був на 20,0 мг/кг та 15,0 мг/кг більшим в обох горизонтах, а за удобрення N120P120K120 на 30 мг/кг та 25,0 мг/кг більшим чим за базового варіанту застосування добрив. Тоді в ланці: горох на зерно, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь за удобрення N60P60K60 вміст легкогідролізованого азоту був на 5,0 мг/кг більшим в шарі ґрунту 0-50 см, а за удобрення N120P120K120 на 15 мг/кг та 20 мг/кг більшим чим за базового варіанту застосування добрив в шарах ґрунту 0-50 та 50-100 см. А в ланці сівозміни: багаторічні трави, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь з підсівом за удобрення буряків цукрових N60P60K60 вміст азоту був на 5 мг/кг більшим в шарі ґрунту 0-50 см та на 25 мг/кг в шарі 50-100 см, а за удобрення N120P120K120 на 15 мг/кг та 25 мг/кг більшим, чим за базового варіанту удобрення, в шарах ґрунту 0-50 та 50-100 см.
