У дисертації здійснено комплексне дослідження Брекзиту в європейському медійному дискурсі, історичних та політичних передумов цього процесу, характеру висвітлення в медійному просторі Великої Британії, країн-учасниць Європейського Союзу, США та Канади, його вплив на геополітичну ситуацію в Європі та світі. Проаналізовано теоретико-концептуальні засади інтеграційних/дезінтеграційних процесів середини ХХ століття в Європі. Автором розглянуто найвідоміші концептуальні підходи європейської інтеграції, окреслено їх теоретичне обґрунтування, загальний розвиток, відмінності, порівняльне співвідношення та практичне застосування.
Автором охарактеризовано закономірності формування британського особливого підходу до процесу інтеграції в Європейське Співтовариство. Оцінено вплив євроскептичної позиції британських політичних партій та урядів на позиціонування Сполученого Королівства в Європі, відтак і відповідне ставлення до розширення меж інтеграції ЄС не тільки в економічному, а й політичному напрямку.
Основний акцент у роботі зроблено на дослідженні медійного дискурсу, спричиненого виходом Сполученого Королівства зі складу ЄС. Дослідження цієї тематики, в силу своєї новизни, тільки набирає обертів. Автором здійснено комплексний аналіз британського, європейського, канадського, американського медіа простору, що дало змогу показати, яким чином провідні медіа світу транслювали цей історичний етап, та як цей процес впливав на громадську думку.
З’ясовано, що особливо важливу роль у розповсюдженні євроскептичних настроїв серед населення Великобританії відіграли медіа та ЗМІ. Автором опрацьовано матеріали провідних британських періодичних та таблоїдних видань. Дані дослідження показують, що Брекзит став прикладом майстерної маніпуляції фактами і цифрами, ефективного продукування і поширення «вірусної інформації» за допомогою ЗМІ, які в епоху цифрових комунікаційних технологій стали особливо результативним інструментом для впливу на громадську думку та політичні настрої.
Доведено, що успіх кампанії «Leave» значною мірою став результатом того, що більша частина громадськості вже була євроскептично налаштована за допомогою медіа ще задовго до початку кампанії про вихід Великобританії з ЄС. Про-Брекзит кампанія змогла вибудувати свою стратегію навколо заздалегідь встановлених, болючих та актуальних для британців тем суверенітету та імміграції. Такий підхід став ключем до перемоги, оскільки їхні аргументи сприймалися громадськістю виключно позитивно.
Автором охарактеризовано, як відбувалося переосмислення Брекзит у громадській думці британців. Проаналізовано дані соціологічних опитувань провідних аналітичних дослідницьких центрів, серед яких YouGov, British Election Study, British Social Attitudes Survey, Deltapoll, Kantar, NatCen Social Research, Savanta ComRes, Opinium.
Проаналізовано процес Брекзит у медійному дискурсі провідних європейських ЗМК. Встановлено, що та частина європейських ЗМІ, які зайняли чітку позицію щодо Brexit, менше 10% позитивно відгукувались про Brexit, на відміну від 74% тих представників європейського сегменту медіа, що були проти та активно критикували це рішення.
Автором оцінено вплив Брекзиту на позицію союзників щодо нової ролі Великої Британії в Європі (на прикладі США та Канади). Охарактеризовано англо-американські «особливі відносини» в розрізі нової реальності. Встановлено, що переговори про Брекзит неабияк стурбували американський уряд та керівництво держави, які відверто були проти виходу Великобританії зі складу ЄС, вважаючи цей крок необдуманим та хибним.
Проаналізовано матеріали американського новинного видання CNN. Встановлено, що переважна більшість матеріалів аналітичного характеру на цьому новинному каналі присвячені висвітленню критики офіційного Лондона, прем’єр-міністра Б. Джонсона та його уряду через складну економічну ситуацію, що виникла після підписання нової торгової угоди з ЄС.
Водночас дослідження канадського медіапростіру, позиції політичного істеблішменту та громадськості стосовно виходу Великої Британії зі складу ЄС показало, що Канада зацікавлена в тісному партнерстві, як з Сполученим Королівством, так і з Євросоюзом після Brexit.
Розглянуто проблему Брекзиту крізь призму українського євроінтеграційного курсу. Варто сказати, що методи та стратегія британської моделі співпраці в євроінтеграційному спрямуванні держави не є еталоном для використання Україною, оскільки Великобританія боролася за вихід з ЄС на рівних правах, а Україна спрямувала свій зовнішньополітичний курс на досягнення рівноправного членства.
