Гончарук О. М. Удосконалення елементів технології вирощування міскантусу в умовах Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U101470

Здобувач

Спеціальність

  • 201 - Агрономія

21-11-2023

Спеціалізована вчена рада

ID 2285

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

Анотація

Застосування адсорбенту MaxiMarin гранульований (30 кг/га) залишається ефективним заходом поліпшення вологозабезпечення рослин міскантусу гігантського на четвертий рік вегетації в середньому отримано на 4,5 см вищі рослини, а в фазу початку кущення різниця між контрольними варіантами досліду становила 12,5 см. Також на час активної вегетації (10.08) за застосування Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га отримано на 8,5 см вищих рослин, тоді як внесення Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + антистресант АміноСтар, 1,0 л/га забезпечувало зростання показника висоти найвищого пагону на 12,7 см. На час утворення волоті в умовах 2020 року в фазу три листочки отримана площа листкової поверхні в цілому 4,5 тис. м2/га, а в 2021 році вона була на 1,0 тис. м2/га, тоді як в умовах 2022 року на 0,5 тис. м2/га більшою за попередній вегетаційний період. Аналогічно, в 2022 році на час кущення була сформована площа листя на 2,9 тис. м2/га, а на період утворення волоті на 2,7 тис. м2/га меншою чим в умовах 2021 року. Отже, рослини вийшли на своєрідне плато розвитку, коли подальшого зростання площі листя не відбувається в силу багатьох факторів. В цілому ж кращими були варіанти застосування інокуляції АЗОФОСФОРИНОМ на фоні внесення адсорбенту та використання для позакореневого підживлення Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га. За таких умов комбінації препаратів площа листкової поверхні в фазу утворення волоті рослин міскантусу була 60,7 тис. м2/га. На час кущення отримано 38,16-43,74 % сухої речовини, в серпні місяці вміст склав 44,70-46,52 %, а на час утворення волоті рослин міскантусу – 49,40-52,34 %. Якщо спостерігати за динамікою зміни показника в межах різних років досліджень, то в умовах 2020-21 рр. спостерігалось збільшення вмісту сухої речовини в стеблах і коли на 2020 рік було отримано по фазам кущення, середини вегетації та утворення волоті 41,8 %, 44,7 %, та 50,8 % то в 21-му році прибавка склала 1,94 %, 1,82 % та 1,54 % а в умовах 2022 року отримали зниження відповідно фазам на 5,58 %, 1,82 % та 2,94 %. Такі відмінності в накопиченні сухої речовини в умовах 2022 року були спричинені аномальною весною, коли на початку квітня з’явились сходи і в подальшому вони були знищені заморозками, а тому відростання рослин міскантусу почалось в другій половині місяця і потребувало додаткових затрат енергії з ризом. При цьому нестача опадів в травні-липні та високі температури в червні-серпні також позначились на формуванні вмісту сухої речовини. За вмістом хлорофілів в листках міскантусу гігантського станом на фазу утворення волоті в 2022 році, в цілому по досліду, хлорофілу а було 3,99 мг/кг, б – 2,71 мг/кг, а суми хлорофілів – 6,70 мг/кг. Також встановлено, що застосування таких факторів як інокуляція рослин міскантусу гігантського та внесення адсорбенту не позначалось достовірно на зміні вмісту хлорофілів в листках рослин. При цьому на варіантах інокуляції посівів АЗОФОСФОРИНОМ, використання позакореневого підживлення Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га ініціювало зростання вмісту хлорофілу а на 0,16 мг/кг за базового варіанту та в поєднанні з гідрогелем на 0,24 мг/кг. А комплексна обробка посівів Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га забезпечила зростання вмісту хлорофілів на 0,04 мг/кг та 0,19 мг/кг відповідно. Комплексна обробка гуматом та антистресантом позначилась і на вмісті хлорофілів б та їх суми, які були на 0,14 і 0,19 мг/кг та 0,39 і 0,38 мг/кг вищими за контрольні варіанти. По впливу на фотосинтетичний потенціал інокуляція АЗОФОСФОРИНОМ позитивно позначилась на формуванні ознаки і в 2020 році отримана прибавка в 0,19 тис. м2/га×діб, в 2021 році на 0,24 тис. м2/га×діб, а в 2022 році на 0,20 тис. м2/га×діб. Також внесення адсорбенту MaxiMarin гранульований сприяло збільшенню фотосинтетичного потенціалу по роках досліджень на 0,18 тис. м2/га×діб, 0,21 тис. м2/га×діб та 0,18 тис. м2/га×діб. А за комплексу впливу факторів (інокуляція та гідрогель) і обробки посівів Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га в роки досліджень ми отримали максимум показників фотосинтетичного потенціалу посівів – 3,26 тис. м2/га×діб в 2020 році, 4,23 тис. м2/га×діб в 2021 році та 3,58 тис. м2/га×діб в 2022 році. В умовах 2020 та 2021 років гарний рівень вологозабезпечення сприяв отриманню за інокуляції АЗОФОСФОРИНОМ на 1,0 т/га та 2,9 т/га більше сухої речовини, тоді як за застосування MaxiMarin гранульований на 0,8 т/га та 2,4 т/га відповідно. А от в умовах 2022 року дефіцит опадів під час вегетаційного періоду сприяв актуалізації впливу власне застосування адсорбенту MaxiMarin гранульований і прибавка збору сухої речовини порівняно з варіантами на яких не застосовували адсорбент становила 2,9 т/га, тоді як варіанти інокуляції забезпечили всього лиш 2,6 т/га.

Публікації

Гончарук О. М., Присяжнюк О. І. Динаміка вмісту хлорофілів та сухої речовини в листках міскантусу гігантського під впливом елементів агротехніки. Новітні агротехнології. 2022. № 10(1). https://doi.org/10.47414/na.10.1.2022.265692

Гончарук О. М., Присяжнюк О. І. Ріст і розвиток міскантусу гігантського під впливом елементів агротехніки в умовах Правобережного Лісо-степу України. Новітні агротехнології. 2022. № 10(2). https://doi.org/10.47414/na.10.2.2022.270411

Присяжнюк О. І., Гончарук О. М. Особливості формування продуктивності та якості біомаси міскантусу гігантського під впливом елементів агротехніки. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків : зб. наук. праць. Київ : ФОП Корзун Д. Ю., 2021. Вип. 29. С. 53–60. https://doi.org/10.47414/np.30.2022.268944

Присяжнюк О. І., Гончарук О. М. Оптимізація елементів технології вирощування міскантусу на маргінальних землях в Лісостепу України. "Селекція, генетика та технології вирощування сільськогосподарських куль-тур" VIII : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (с. Центральне, 24 квітня 2020 р.). Вінниця, 2020. С. 85

Присяжнюк О. І., Гончарук О. М. Особливості застосування окремих елементів технології вирощування міскантусу на маргінальних землях в Лісостепу України. "Новітні агротехнології" : матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 10 вересня 2020 р.). 2020. С. 18

Присяжнюк О. І., Гончарук О. М. Особливості формування біометричних показників міскантусу за вирощування його на маргінальних землях в Лісостепу України. "Новітні агротехнології" : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 3 червня 2021 р.). 2021. С. 29

Присяжнюк О. І., Гончарук О. М. Оптимізація елементів технології вирощування міскантусу в умовах Лісостепу України. Генетика та селекція сільськогосподарських культур – від молекули до сорту: матеріали V інтернет-конференції молодих учених. (м. Київ, 21 вересня 2021 р.) 2021. С. 22

Присяжнюк О. І., Гончарук О. М., Шклярук С.М. Вплив антистресантів та адсорбентів на ефективність вирощування міскантусу гігантського. "Селекція, генетика та технології вирощування сільськогосподарських культур" Х : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (с. Центральне, 29 квітня 2022 р.). с. Центральне, 2022. С. 87

Файли

Схожі дисертації

0824U001288

Сівак Наталія Вікторівна

Шляхи підвищення продуктивності квасолі звичайної за рахунок мінерального удобрення і біологічних препаратів в умовах Лісостепу західного

0824U001005

Німенко Сергій Сергійович

Формування продуктивності сої залежно від елементів органічної технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України

0824U001007

Філіцька Олександра Олександрівна

Добір батьківських форм для створення вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої адаптованого до умов Лісостепу України

0824U000966

Левицька Христина Михайлівна

Особливості прояву та успадкування стійкості соняшника до септоріозу в умовах Південного Степу України

0824U000955

Сологуб Ірина Миколаївна

Формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від регуляторів росту в умовах підзони Північного Степу України