Досліджено, що на четвертий рік вегетації в фазу цвітіння в середньому по досліду висота рослин проса прутоподібного була 148,3 см, а на варіантах вапнування вплив фактору сприяв формуванню на 3,4 см вищих рослин. В той час як роль вологи в процесі вегетації посилювалась і на варіантах внесення адсорбенту MaxiMarin були сформовані рослин на 7,6 см вищі за контрольні, а до збирання ця різниця зросла навіть до 8,8 см. Також в цей період посилився вплив позакореневого підживлення, що сприяло отриманню на 9,6 см більшої висоти проса прутоподібного. Вплив застосування позакореневого підживлення в пізні фази розвитку рослин був стійко високим і краща висота на час збирання спостерігалась на посівах за комбінації вапнування ґрунтів, 25 % від потреби, внесення адсорбенту MaxiMarin гранульований та позакореневого підживлення гуматами Гумат калію (Гуміфілд) та антистресантом АміноСтар – 170 см.
Рослини проса прутоподібного виносять з врожаєм 57,5 кг/га азоту, 39,3 кг/га фосфору та 118,7 кг/га калію, а з відмерлою надземною та підземною біомасою повертається 25,0 кг/га азоту, 17,6 кг/га фосфору та 55,8 кг/га калію. А застосування додаткових агротехнічних заходів, в цілому, веде до зростання, як виносу, так і повернення біогенних елементів. Загалом посіви проса прутоподібного четвертого року вегетації втрачали частину біомаси впродовж вирощування і таким чином поверталось в ґрунт до 43,6 % азоту, 44,7 % фосфору та 47,0 % калію, від загального виносу культури.
Застосування вапнування ґрунтів, 25 % від потреби (1,6 т/га) та внесення адсорбенту (MaxiMarin гранульований) 30 кг/га слугувало оптимальним базисним варіантом формування високих показників площі листкової поверхні посівів проса прутоподібного за позакореневого підживлення рослин. Так, вплив препаратів Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га підсилювався на фоні вапнування ґрунтів, 25 % від потреби в поєднанні з застосуванням адсорбенту (MaxiMarin гранульований) і на третій рік вегетації площа листя в фазу цвітіння була 48,8, а на четвертий – 60,4 тис. м2/га.
Встановлено, що фотосинтетичний потенціал в перший рік вегетації в середньому по досліду був 1,47 тис. м2/га×діб, а на другий рік зріс до 3,01 тис. м2/га×діб, тоді як в 2021 році посіви сформували 3,78 тис. м2/га×діб, а в умовах 2022 року – 4,64 тис. м2/га×діб. Кращі значення по варіантах ми отримували за комбінованого позакореневого удобрення рослин Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + Антистресант АміноСтар, 1,0 л/га на фоні застосування вапна та адсорбенту, що відповідало 1,70 тис. м2/га×діб, 3,47 тис. м2/га×діб, 4,38 тис. м2/га×діб та 5,41 тис. м2/га×діб.
Встановлено, що в фазі цвітіння рослини проса прутоподібного мали в листках вміст хлорофілів а 4,35 мг/г, хлорофілів b 2,69 мг/г, та суму 7,04 мг/г, а застосування позакореневого удобрення Гумат калію + Антистресант АміноСтар сприяло формуванню кращого вмісту хлорофілів в досліді.
Вапнування було найбільш ефективним в першій рік вегетації, коли коренева система фактично перебувала в зоні внесення вапна, що сприяло формуванню на 0,12 т/га більше сухої речовини. Систематичне, але незначне посилення впливу цього агрозаходу на четвертий рік вегетації, на нашу думку, пов’язане зі зростанням рівня зволоження в останні два роки. В той час, як за перші два вегетаційних періоди вологи випадало на 44,5 та 44,9 мм, то в 2021 році різниця склала всього 7,6, а в 2022 році – 13,5 мм менше багаторічної. Зростання режиму зволоження колоїдів ґрунту ймовірніше за все підсилило активність кислотності та її впливу на ріст і розвиток рослин проса прутоподібного.
На четвертий рік вегетації значно посилився вплив усіх факторів досліду на формування продуктивності плантацій проса прутоподібного. Визначено, що на варіанті вапнування ґрунтів та застосування адсорбенту MaxiMarin гранульований та позакореневого підживлення Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + антистресант АміноСтар, 1,0 л/га – урожайність становила 6,87 т/га.
Вивчено, що на варіантах, де вносили в ґрунт вапно 25 % від потреби, вміст золи в листках рослин проса прутоподібного становив 9,54 %, а в стеблах – 2,87 %, тобто був на 1,91 % та 1,41 % менше, чим на варіантах без застосування вапнування. Водночас застосування інших факторів впливу показувало вагоме зниження вмісту золи, але було в межах похибки досліду.
Встановлено, що на четвертий рік вирощування, на фоні застосування вапна з внесенням адсорбенту MaxiMarin гранульований та позакореневого підживлення Гумат калію (Гуміфілд) 50 г/га + антистресант АміноСтар, 1,0 л/га, вихід твердого біопалива становив 7,56 т/га, що був вищим на 0,15 т/га від варіанту де вапно не вносили. В умовах 2022 року вартість пелет зросла до 11500 грн./т, що відповідно на кращому варіанті досліду забезпечило валовий прибуток 86906 грн./га, який був в 7,4 рази вищим від витрат на експлуатацію плантацій проса прутоподібного.
