Довбенко В. В. Оптимізація технології одержання алюмінію з вторинної сировини

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U101508

Облікова картка дисертації

0823U101508.pdf

Здобувач

Спеціальність

  • 136 - Металургія

Спеціалізована вчена рада

Наказ №9294

Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України

Анотація

Дисертаційна робота присвячена подальшому розвитку теорії та механізму переробки ливарного алюмінієвого шлаку, дозволила вирішити актуальну наукову та практичну проблему переробки ливарного алюмінієвого шлаку на одному і тому ж підприємстві. Представлено теоретичні основи та механізм одержання металічного алюмінію з ливарного шлаку. Він опирається на особливостях температурних залежностей хімічних реакцій за участі алюмінію. Схема процесу складається з двох етапів: пірометалургійного та гідрометалургійного. Перший характеризується зміною валентності алюмінію з трьох до одного і навпаки в залежності від температури протікання реакцій. Наведено безвідходну технологічну схему та спосіб переробки алюмінієвого шлаку в електротермічній установці, який передбачає подачу шлаку на поверхню алюмінієвого розплаву і оплавлення шлаку електричною дугою, при цьому оплавлення алюмінієвого шлаку проводять в електродуговій камері, в яку всмоктують алюмінієвий розплав з накопичувальної печі, причому рівень розплаву в електродуговій камері піднімають на задану відстань від електрода, а в процесі горіння електричної дуги регулюють її довжину шляхом зміни газового тиску в електродуговій камері, оплавлення алюмінієвого шлаку проводять в процесі підтримки циркуляції розплавленого металу між електродуговою камерою і накопичувальною піччю, при цьому циркуляцію розплаву підтримують під дією електродинамічної сили, що генерується лінійними асинхронними статорами, встановленими на трубопроводах, котрі з'єднують тигель з накопичувальною піччю. Електротермічна установка для переробки алюмінієвого шлаку складається з плавильної накопичувальної печі і розташованої над нею електродугової вакуумної камери з встановленим дозатором шлакової суміші; також між плавильною накопичувальною піччю і електродуговою вакуумною камерою встановлені два трубопроводи з яких перший для нагнітання, а другий - відкачування, які разом з камерою і піччю утворюють замкнутий гідравлічний контур, в якому на першому трубопроводі встановлено нагнітаючий лінійний асинхронний статор, а вздовж другого трубопроводу встановлено лінійний асинхронний статор для відкачки розплаву з камери в піч.

Читати повністю

Публікації

Верховлюк А.М., Довбенко В.В., Червоний І.Ф. Технології переробки алюмінієвого скрапу // ScienceRise. – 2019. – № 12 (65). – С. 47–54. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.189686

Верховлюк А.М., Довбенко В.В., Червонный И.Ф. Технологические особенности переработки алюминиевого шлака // Modern Scientific Researches. Yolnat PE, Minsk, Belarus. – 2019. – P. 9–18. https://doi.org/10.30889/2523-4692.2019-09-01-003

Verkhovliuk A.M., Dovbenko V.V., Zhelesniak A.V., Chervonyi I.F. Investigation of the metallurgical yield of aluminum from foundry slag// International periodic scientific journal “Modern engineering and innovative technologies”. – 2020. – Issue 12. – Part 2. – P. 5–16. https://doi.org/10.30890/2567-5273.2020-12-02-055

Dovbenko, V., Verkhovliuk, A. Processing of aluminum slag with the use of soda // Science and Innovation. – 2023. – 19(4). – Р. 93–102. https://doi.org/10.15407/scine19.04.093

Довбенко В.В., Верховлюк А.М. Особливості одержання алюмінію з відходів ливарного виробництва // Процеси лиття. – 2020. – № 2 (140). – С. 3–7. ISSN 0235-5884 (Print), ISSN 2707-1626 (Online)

Verkhovliuk A.M., Dovbenko V.V., Chervonyi I.F. Processing of aluminum slag // Колективні монографії «Erbe der europäischen wissenschaft" Heritage of European science: engineering and technology, informatics, transport, architecture». Karlsruhe, Germany. – 2020. – Book 2. – Part 3. – P. 9-36. DOI: 10.30888/978-3-9821783-5-6.2020-02-03-080.

Верховлюк А.М., Щерецький О.А., Каніболоцький Д.С., Довбенко В.В. Вплив технологічних факторів на властивості високоміцного алюмінієвого сплаву системи 14 Al-Zn-Mg-Cu // Науково-технічний журнал “Металознавство та обробка металів”. – 2020. – № 1. – С. 27–36. https://doi.org/10.15407/mom2020.01.027

Верховлюк A.M., Довбенко В.В., Русаков П.В. Електротермічна установка для переробки відходів алюмінієвого виробництва // Процеси лиття. – 2021. – №1(143). – С. 11–18. https://doi.org/10.15407/plit2021.01.011

Верховлюк A.M., Щерецький О.А., Довбенко В.В., Червоний І.Ф. Науковометодичний аналіз переробки алюмінієвих шлаків // Процеси лиття. – 2021. – №3(145). – С. 3–11. https://doi.org/10.15407/plit2021.03.003

Довбенко В.В. Екологічні аспекти переробки алюмінієвого шлаку // Науковотехнічний журнал “Металознавство та обробка металів”. – 2023. – № 3. – С. 50–55. https://doi.org/10.15407/mom2023.03.050

Патент №124750 України. Спосіб і установка для переробки алюмінієвого шлаку / Верховлюк A.M., Русаков П.В., Сергієнко Р.А., Довбенко В.В., Червоний І.Ф. // власник ФТІМС НАН України. – № а2020 00450 заявл. 27.01.2020. Опубл. 10.11.2021, бюл. №45.

Читати повністю

Файли

autoreferat-Дисертація_PhD_Довбенко-2-12.pdf

editrequest-Рішення Довбенко В- В.pdf

evolution-Рішення Довбенко В- В.pdf

Дисертація_PhD_Довбенко.pdf

Схожі дисертації

0824U000052

Ліхацький Річард Федорович

ОДЕРЖАННЯ ЖАРОМІЦНИХ СПЛАВІВ СИСТЕМ Cu-V ТА Cu-Cr-Zr-V В УМОВАХ ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВОЇ ЛИВАРНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

0823U101723

Рубан Володимир Олександрович

Розробка енергозберігаючої технології обробки металу на установці «ківш-піч» при використанні графітованого порожнистого електрода

0823U101228

Семенов Олександр Дмитрович

ВСТАНОВЛЕННЯ КІНЕТИКИ ФОРМУВАННЯ РІДКО-ТВЕРДОЇ ТА ТВЕРДО-РІДКОЇ ЗОН У ВИЛИВКАХ ІЗ ЗАЛІЗОВУГЛЕЦЕВИХ СПЛАВІВ ТА РОЗРІДЖЕННЯ В ТЕПЛОВИХ ВУЗЛАХ ВИЛИВКІВ

0823U100439

Вейс Валентин Ілларіонович

Закономірності впливу термокінетичних параметрів кристалізації на структуроутворення і підвищення властивостей сталевих виливків

0823U100168

Тишковець Марія Вячеславівна

Створення неорганічних зв'язувальних компонентів і процесів формоутворення ливарних стрижнів на їх основі.