Об’єкт дослідження – сепаратистські рухи в Ірландії та Каталонії. Мета дисертаційного дослідження є сформулювати та порівняти передумови виникнення та особливості конфлікту в Каталонії та Північній Ірландії, окреслити основні тенденції впливу вказаних конфліктів на глобальні та європейські процеси інтеграції, визначити перспективи сепаратистського руху для сучасної системи міжнародних відносин. Методологічну основу дослідження становлять філософські, загальнонаукові та спеціальні політологічні наукові методи дослідження. Серед філософських (універсальних) методів використовують діалектичний, герменевтичний та аналітичний. Основу дисертаційного дослідження становить порівняльний методологічний підхід – вивчення сепаратистських рухів в Ірландії та Каталонії. Використання даного методу дозволяє провести систематичний та структурований аналіз схожих та відмінних рис між обома випадками, надаючи цінні уявлення про динаміку сепаратизму в різних регіонах Європи. Крім того, з метою досягнення поставленої у дисертації мети та вирішення наукових завдань використано комплекс загальнонаукових та спеціально-наукових методів, а саме: синергетичний, контент-аналіз, івент-аналіз, компаративний, біхевіористський, когнітивного картування, статистичний, метод наукового моделювання політичної дійсності, інтегроване застосування універсальних (загальнологічних) методів дослідження (аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, індукції, дедукції). Отримані в ході дослідження висновки викликають зацікавленість як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах можливістю їх використання у: науково-дослідницькій сфері, навчальному процесі, у практичній діяльності політиків та міжнародних організацій щодо прийняття політичних рішень. Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше в українській політологічній науці здійснене ґрунтовне і всебічне дослідження явища сепаратизму на прикладі двох сепаратистських рухів в Європі – Північної Ірландії та Каталонії та визначено подальші перспективи існування сепаратизму в країнах-членах ЄС, сформульовано низку нових теоретичних висновків і узагальнень. Уперше: здійснено порівняння спільних та відмінних стратегій сепаратистських рухів в Ірландії та Каталонії; систематизовано наявні концепції щодо застосування терміну «сепаратизм», його особливостей, походження; проведено комплексний політико-правовий аналіз права на самовизначення в праві ЄС та відповідь ЄС на прояви сепаратизму та радикалізації; проаналізовано перспективи існування проблеми сепаратизму та радикалізму в Європі у найближчому майбутньому та розроблено авторську періодизацію етапів становлення каталонської та ірландської самоідентифікація.
