В польових дослідах визначено, що кількість поливів була максимальною у 2019 р. й складала до 6-9 у посушливому, а за умов середньо вологого 2021 р. вона зменшилась до 4-6 при зрошувальній нормі відповідно 3150-4050 та 1800-2700 м3/га. Сумарне водоспоживання шару ґрунту 0-50 см було мінімальним (4114 м3/га) у 2021 р. на варіанті з сортом Ідеал, а на варіантах з середньостиглими сортами Олешшя і Південна красуня у 2019 р. воно істотно підвищилось в шарі ґрунту 0-200 см до 6463-6487 м3/га. У структурі складових елементів водоспоживання найбільшу питому вагу – 49,2-57,4% займала зрошувальна норма, а мінімальну, на рівні 8,1-16,2%, ґрунтова волога. Найменший коефіцієнт водоспоживання (1057-1731 м3/т) відзначено у сорту Зоря Степу. Застосування добрив та захисту рослин обумовили стале зниження коефіцієнту водоспоживання за вирощування усіх досліджуваних сортів сої. Максимальний рівень добового випаровування, на рівні 82,7-85,3 м3/га/добу, був у сортів Південна красуня та Олешшя в другу декаду липня, а у сорту Ідеал зменшився в 2,3-2,4 рази – до 36,1 м3/га/добу.
Виявлено зниження вмісту макроелементів, особливо, за вирощування сортів Олешшя та Південна красуня, зокрема фосфору й азоту – на 54,5-56,8 і 48,8-53,1%. Обробка насіння препаратом Фосфат гель сприяла зниженню витрат азоту на 7,9-20,7%. Визначено, що умовний винос азоту, фосфору та калію з врожаєм насіння сої був максимальним у середньостиглих сортів Олешшя і Південна красуня за використання біопрепаратів Гуміфілд форте та Фосфат гель, а також біологічного і хімічного захисту рослин.
Урожайність насіння сої, у середньому за роки досліджень, була максимальною, на рівні 4,61-4,75 т/га, у сорту Олешшя за обробки насіння Фосфат гелем та застосування біологічного та хімічного захисту рослин. Дисперсійний аналіз довів, що найбільшою мірою впливу на врожайність насіння був сортовий склад (44,1%). Дія удобрення та захист рослин також була дуже істотною – 19,7 і 14,5%, відповідно. Визначено, що за стресостійкістю перевагу мали сорти Зоря Степу та Південна красуня, а за генетичною гнучкістю – сорт Олешшя. Високий рівень гомеостатичності та селекційної цінності проявили сорти Зоря Степу, Південна красуня та Олешшя, а у сорту Ідеал ці показники були меншими на 25,8-150,2%.
Енергія проростання найбільшого рівня – до 90,0-90,2%, досягла у сортів Олешшя та Південна красуня, а мінімальною вона була у сорту Ідеал – 86,3%. Доведена перевага застосування біопрепарату Фосфат гель за вирощування насіння сортів Зоря Степу та Ідеал. Лабораторна схожість сягнула найбільшої величини, на рівні 97-98%, у сортів Олешшя та Південна красуня за використання препаратів Гуміфілд форте та Фосфат гель, а також хімічного і біологічного захисту рослин. Маса 1000 насінин сої підвищилась до 157-159 г у сорту Південна красуня за обробки насіння Фосфат гелем та при дотриманні біологічного та хімічного захисту рослин, а у сортів Ідеал і Зоря Степу цей показник зменшився на 14,6-17,8% (до 135-137 г) у контрольних варіантах без удобрення та без захисту рослин.
Найменший вміст білка в насінні (30,6%) отримано у сорту Ідеал за вирощування його без добрив і без захисту рослин. У сорту Південна красуня при застосуванні препарату Фосфат гель та за хімічного захисту рослин відбулося збільшення цього показника до 35,2%. За показником умовного виходу білка перевагу мав сорт Олешшя за обробки його насіння Фосфат гелем та хімічного захисту рослин, при цьому даний показник збільшився до 1,75 т/га, а у сорту Ідеал без добрив і без захисту рослин зафіксовано його зниження в 2,9 рази (до 0,61 т/га). Максимальний вміст жиру в насінні (21,8%), був у сорту Олешшя, а у сорту Ідеал він зменшився на 17,2 відсоткових пунктів. Застосування добрив, а також дотримання хімічного і біологічного захисту рослин сприяло неістотному зростанню вмісту жиру.
Вартість валової продукції сягнула найвищого значення 59,4 тис. грн/га у варіанті з сортом Олешшя при обробці насіння Фосфат гелем та за хімічного захисту рослин. Максимальна собівартість 1 т насіння сої, на рівні 6,4 тис. грн, сформувалась у сорту Ідеал. Найбільший умовний чистий прибуток, у межах від 41,4 до 42,4 тис. грн/га, одержано у сорту Олешшя за застосування Фосфат гелю на фоні біологічного та хімічного захисту рослин. Рівень рентабельності був максимальним, на рівні від 249 до 254% також за цього сполучення варіантів.
Приріст валової енергії підвищився до 59,9 ГДж/га у сорту Олешшя, а у сорту Ідеал цей показник зменшився у 3,0 рази у контрольних варіантах удобрення та захисту рослин. Мінімальний коефіцієнт енергетичної ефективності, на рівні 4,3-4,5 ГДж/га, сформувався у сортів Південна красуня та Олешшя за використання біопрепарату Фосфат гель та застосування хімічного захисту рослин. Максимальна енергоємність 1 т насіння сої (8,4-8,6 ГДж) відзначена у варіантах із застосуванням азотного добрива у дозі N60 на фоні біологічного захисту рослин та на контролі.
