Дисертація на здобуття наукового ступеня доктор філософії з галузі знань
17 Електроніка та телекомунікаціїза спеціальністю 172 Телекомунікації та
радіотехніка. – Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний технічний
університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря
Сікорського», Київ, 2023.
Актуальність теми. Землетруси завдають великої шкоди як у
матеріальному вимірі, так і забирають багато людських життів. Було
запропоновано багато різноманітних методів їх прогнозування, але достовірність таких методів є вкрай низькою. В ході вивчення напрямку досліджень для вивчення можливості передбачення землетрусів було обрано шлях дослідження потоків плазми у радіаційних поясах Землі.
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є розроблення
науково-методичних підходів у методиках сортування заряджених частинок за їхніми типами та сортами, зареєстровані системою сцинтиляційних детекторів для накопичення статистики та фіксації передвісника землетрусу.
При наявності чітких сигналів-передвісників землетрусів можливо буде
запобігти втраті частково матеріальних цінностей та людських жертв.
Основними завданнями дослідження є:
- Виявити найдоцільніші в застосуванні методи прогнозу сейсмічної
активності.
- Встановити критерії достовірності відпрацювання алгоритмів сортування
заряджених частинок за їхніми типами та сортами.
- Описати єдиною математичною моделлю джерела шуму для їхньої
оптимізації
- Удосконалити методики покращення співвідношення сигнал/шум.
- З’ясувати такі параметри супутникового каналу зв’язку, що зведуть до
мінімуму кількість прийнятих помилок.
- Адаптувати характеристики спектрометричних каналів для оптимізації
процедури калібрування модулю ЦОС.
- Розробити модуль ЦОС фіксації передвісників землетрусу реалізуючи
алгоритми сортування заряджених частинок
- Розробити модуль імітатора сигналів з сцинтиляційного детектора для
оптимізації процедури калібрування модулю ЦОС.
Пошук та визначення відмінних рис між збуренням електронів,
згенерованих внаслідок магнітосферної, сонячної та міжпланетної активності і
сплесками, корельованими з сейсмічною активністю.
Об`єктом дослідження є процес виявлення спектрометричних сигналів,
що спричиняють проліт зарядженої частинки через детекторну систему.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних
положень для класифікації заряджених частинок за типами та діапазонами
енергій.
Методи дослідження. В роботі використовуються методи ядерної фізики,
математичного програмування та теорії кіл. Для моделювання фізичних процесів та розрахунків використовувалися пакети програм числового аналізу, електронних симуляторах.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в:
1) Дістала подальшого розвитку модель для ідентифікації сортів та
енергій заряджених частинок для вивчення явища сейсмічно-магнітосферної
кореляції.
2) Вперше було запропоновано метод заміщення корисного
навантаження та іонізаційної камери імітатором сигналів зі сцинтиляційних
детекторів з довільним співвідношенням С/Ш для налаштування модулю ЦОС.
3) Вперше запропоновано методику оптимізації аналогового
спектрометричного каналу для зменшення впливу рівня шумів на достовірність реєстрації сортів та енергій частинок у потоках плазми.
Практичне значення отриманих результатів полягає в:
1) Прикладному застосуванні моделі для ідентифікації сортів та енергій
заряджених частинок, створенням модулю ЦОС для вивчення явища сейсмічномагнітосферної кореляції.
2) Сформульовано метод спрощення процедури калібрування модуля
ЦОС, шляхом заміщення високовартісних процедур налаштування корисного
навантаження одним дешевим модулем імітатора сигналів зі сцинтиляційних
детекторів.
3) Створені рекомендації, щодо подальшої модернізації реєстраторааналізатора заряджених частинок.
Результати цього дослідження можуть бути використані при розробці
аналізаторів потоків плазми заряджених частин, проектуванні підсилювачів
слабких сигналів на базі ОП та покращення шумових характеристик
метрологічного/вимірювального обладнання вцілому.
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7
наукових робіт, в тому числі 3 статті в провідних фахових виданнях, 4 тези
доповіді на міжнародних конференціях.
Ключові слова: гіпервізор, вибірка даних, негаусові завади, математична
модель, надійне керування, радар з синтезованою апертурою, матриця передачі, високочутливий датчик, маскувальний шум, сейсмічні сигнали, модуляція, аналогова обробка сигналів, цифрова обробка сигналів, співвідношення сигналшум.