Дисертаційна робота присвячена дослідженням із вивчення накопичення свинцю, кадмію, цинку, міді вегетативною масою і насінням розторопші плямистої (Silybum marianum L.) та ефективності фіторемедіації за її вирощування у польових сівозмінах при застосуванні різних видів добрив в умовах інтенсивного землеробства Правобережного Лісостепу України.
Удосконалено зниження інтенсивності накопичення важких металів у вегетативній масі та насінні розторопші плямистої за її мінерального, органічного та позакореневого підживлення в умовах сільськогосподарських угідь інтенсивного землеробства.
Дослідження за темою дисертації проводилися впродовж 2017-2020 рр. на сірих лісових ґрунтах в умовах Лісостепу Правобережного на території Вінницької області. Досліджено, що за вирощування розторопші плямистої в умовах інтенсивного землеробства спостерігалось перевищення ГДК свинцю, кадмію, цинку та міді у її вегетативній масі та насінні, а інтенсивність накопичення даних металів у вегетативній масі та насінні розторопші плямистої залежала від рівня забруднення ґрунтів даними елементами.
Встановлено, що за удобрення ґрунтів та позакореневого підживлення при вирощуванні розторопші плямистої спостерігалось підвищення урожайності вегетативної маси та кількості насіння у зростаючій послідовності: мінеральні добрива, органічні добрива та позакореневе підживлення. Удобрення ґрунтів мінеральними добривами (аміачна селітра, суперфосфат простий, калій хлористий, суміш NPK добрив) сприяло вищому винесенню із вегетативною масою та насінням розторопші плямистої свинцю – від 52,2% до 2,14 раза, кадмію – від 41,9% до 3,5 раза, цинку – від 20,1% до 2,6 раза та міді – від 10,2% до 2,3 раза порівняно з варіантом без удобрення.
Виявлено, що найвище винесення важких металів (свинець, кадмій, цинк та мідь) спостерігалось за удобрення грунтів азотними добривами, а удобрення ґрунтів органічними добривами (перегній, дефекат та сидерат) сприяло збільшенню винесення розторопшею плямистою з ґрунту свинцю – від 3,9% до 42%, кадмію – від 3,2% до 58%, цинку – від 13,6% до 2,03 рази та міді – від 24,5% до 60,7% порівняно з варіантом без удобрення. Досліджено, що позакореневе підживлення розторопші плямистої (Рост-концентрат, Калій-хелат і Фосфор-хелат) підвищувало винесення з ґрунтів свинцю – від 11,7% до 69,7, кадмію – від 0,6% до 2,1 рази, цинку – від 6,3% до 45,5% та міді – від 10% до 38,3% порівняно з варіантом без підживлення.
За удобрення ґрунтів мінеральними (N60P60K60), органічними (перегній, дефекат, гірчиця) добривами та позакореневого підживлення (Фосфор-хелат, Калій-хелат, Рост-концентрат) найвища урожайність насіння розторопші плямистої спостерігалась за використання мінеральних добрив (N60P60K60). Досліджено, що найнижчий коефіцієнт накопичення важких металів у насінні розторопші плямистої за удобрення ґрунтів мінеральними добривами спостерігався за використання суміші добрив N60P60K60 (аміачна селітра, суперфосфат простий, калій хлористий).
Визначено, що удобрення грунтів при вирощуванні розторопші плямистої органічними (перегній, дефекат) та зеленим (сидерат) добривами, підвищує коефіцієнт накопичення свинцю, кадмію, цинку та міді у її вегетативній масі та насінні. Найнижчий показник коефіцієнта накопичення важких металів спостерігався за вирощування розторопші плямистої після сидерату (гірчиця). Виявлено, що за позакореневого підживлення найнижчий коефіцієнт накопичення важких металів у насінні розторопші плямистої був за використання Калій-хелат, цинку – Фосфор-хелат.
