Дисертаційну роботу присвячено розробки складу, технології та
дослідженню лікарських засобів (ЛЗ) у формі крему та мазі з лідокаїну
гідрохлоридом, ібупрофеном, метилурацилом та СО2 екстрактом ромашки з
анестезуючою, протизапальною, антимікробною дією для лікування ран на
підставі комплексу фармакотехнологічних, фізико-хімічних, структурномеханічних, біофармацевтичних, мікробіологічних та фармакологічних
досліджень.
Проведено аналітичний огляд даних літературних джерел щодо
етіології, патогенезу та сучасних підходів до лікування ран. Враховуючи
етіопатогенез ранового процесу та те, що існуючі препарати, в основному, є
монокомпонентними та не враховують перебіг ранового процесу, нами на
основі бібліосемантичного та аналітичного методів досліджень визначено
актуальність розробки багатокомпонентних ЛЗ з використанням субстанції
синтетичного та рослинного походження, які були ефективними та
безпечними для лікування ранового процесу.
Під час проведення аналітичного огляду даних літературних джерел
визначено доцільність використання субстанцій антимікробної,
протизапальної (СО2 екстракту ромашки), анестезуючої (лідокаїну
гідрохлорид), протизапальної (ібупрофен) та регенеруючої, ранозагоювальної
(метилурацил) дії. Таке сполучення активних фармацевтичних інгредієнтів
(АФІ) у складі ЛЗ буде сприяти загоєнню ран в більш короткий термін
3
лікування за рахунок їх синергетичної дії, що наддасть можливість
використовувати дані АФІ при розробці м’яких лікарських засобів (МЛЗ)
для лікування ран шкіри різної етіології.
У результаті маркетингового аналізу фармацевтичного ринку України
визначено, що імпортозаміщення й надалі залишається актуальною
проблемою фармації, що обумовлено переважною кількістю готових ЛЗ:
3841 найменувань вітчизняного виробництва і 7647 – іноземного
виробництва. Аналіз асортименту ЛЗ, що містять лідокаїну гідрохлорид,
показав наявність 66 найменувань ЛЗ у формі розчинів, твердих ЛФ, спреїв
та м`яких ЛФ (МЛФ) - 12 найменувань. До складу 66 найменувань ЛЗ
входять 26 активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), що відносяться до
різних фармакологічних груп, у тому числі три - містять АФІ рослинного
походження. Кількість допоміжних речовин у складі 12 найменувань м’яких
ЛЗ дорівнює 46: поверхнево-активні речовини (ПАР), полімери, гідрофільноневодні розчинники (ГНР) тощо. ЛЗ, що містять лідокаїну гідрохлорид,
відносяться до 8 груп і 12 підгруп класифікаційної системи АТС.
Кількість ЛЗ, що містять метилурацил, нараховує 17 найменувань і
представлені у формі твердих та МЛФ (8 найменувань). Із 8 найменувань
МЛЗ у формі мазі – мазь Левоміколь (6 найменувань) представлені різними
фірмами виробниками. До складу 8 найменувань м`яких ЛЗ входять 4 АФІ:
тримекаїн, сульфадиметоксин, мірамістин та хлорамфенікол. А допоміжними
речовинами є ПЕГ 400, ПЕГ 1500, ПГ, полоксамер, спирт цетиловий, спирт
стеариловий та вода очищена. Лікарські засоби, що містять метилурацил
відносяться до АТС групи D – Дерматологічні засоби.
Наступним АФІ, що нами планується ввести до складу комбінованого
ЛЗ, є ібупрофен. Кількість зареєстрованих ЛЗ, що містять ібупрофен,
нараховує 147 найменувань, з них 8 – у формі м`яких ЛЗ, що складає 5,44 %
від усіх ЛФ. Серед 8 найменувань МЛЗ 50 % представлені монопрепаратами:
1 крем і 3 гелі. Інші 50 % містять комбінації ібупрофену з левоментолом (3
найменування) та ібупрофену з глюкозаміну гідрохлоридом й алантоїном (1
4
найменування). Необхідно відмітити, що у двох ЛЗ ментол і левоментол до
складу ЛФ входять як допоміжні речовини. Лікарські засоби, що містять
ібупрофен належаьб до 1 групи та 4 підгруп класифікаційної системи АТС.
Кількість допоміжних речовин, що входять до складу МЛЗ складають:
мазей – 20, кремів – 40 і гелів – 27 найменувань. Найбільшу кількість
допоміжних речовин використовують у складі крему, найменшу – у складі
гелю. Це пояснюється самою ЛФ та залежить від дисперсійного середовища
ЛФ.
Поверхнево-активні речовини, що широко застосовують у технології
МЛФ, здатні врегулювати біодоступність АФІ, стабілізувати дисперсну
систему, підвищуючи їх стійкість у результаті зниження поверхневого натягу
на межі розділу фаз, тощо. Вибір ПАР та їх концентрацію визначають через
систему гідрофільно-ліпофільного балансу (ГЛБ). Експериментально нами
отримано емульсії, використовуючи емульгатори першого і другого роду.
При цьому метою нашого дослідження стало отримання прямої емульсії о/в.
Для цього теоретичними розрахунками нами обрано таку кількість
емульгаторів, щоб емульсія мала показник ГЛБ 9 – 12 (пряма емульсія).
Вибір емульсії першого роду (о/в) обумовлено тим, що препарати для
лікування ран на основі даних емульсій не перешкоджають газообміну,
сприяють зволоженню рани, добре змішуються з ексудатами рани. Як олійна
фаза нами обрана олія вазелінова з ГЛБ 10-11.
