Об’єктом дослідження визначено процес отримання інформаційних ресурсів про господарську діяльність в системі управлінського обліку підприємства і в його структурних підрозділах. Методи дослідження: економічно-діалектичний метод пізнання з конкретизацією таких методів, як: спостереження, системний метод, групування й узагальнення, аналіз та синтез, кібернетичний метод, абстракція, дедукція та індукція, моделювання, прогнозування, графічний і табличний метод, логіку, причино-наслідкові зв’язки між інформацією і якістю управлінських рішень, що з метою розробки теорії управлінського обліку варто застосовувати категорію «інформаційне поле» не лише у філософському, а й в обліковому аспекті. Під інформаційним полем необхідно розуміти середовище певного радіуса, на якому відбуваються факти фінансової і господарської діяльності і які служать джерелом інформації для управління. Особливе місце в теорії обліку потрібно відводити філософії пізнання, яка синтезує найзагальніші закономірності розвитку світу і використовує категорійний апарат, як найбільш цінний інструмент пізнання сутності облікової науки. Важливе значення в теорії пізнання має методологічний плюралізм, який ґрунтується на постмодерній радикальній методології, яка виступає за різні підходи у дослідженнях з облікової тематики та проти монополії єдиного. Це дозволяє розширити діапазон досліджень в сфері обліку. Доведено, що при організації управлінського обліку на підприємствах доцільно виходити не стільки з вимог обліку щодо відображення витрат за центрами та сферами відповідальності осіб за формування собівартості, а для поточного контролю витрат на виробництво в розрізі бізнес-процесів і технологічних операцій в реальному часі. Констатовано, що в концепцію управлінського обліку закладено науковий апарат, а не емпіричний досвід попередників, які неправомірно наділяють цей облік невластивими для нього функціями – розробкою стратегії розвитку бізнесу, поєднанням управлінської інформації з інформацією фінансового обліку через використання рахунків обліку, підготовка звітів лише в кінці місяця після узгодження її з отриманою фінансовою інформацією тощо. Рекомендовано в теорії обліку посилити науковий апарат, зокрема розкрити зміст поняття методології наукового пошуку, що дозволить вільно орієнтуватися у складному середовищі науки. Визначено, що методологія відіграє найважливішу роль у наукових дослідженнях визначаючи систему принципів і методів отримання нових знань про закономірності й розвиток речей, явищ і процесів які відображаються у інформаційному полі управлінського обліку, що дає можливість глибше пізнати реальність та удосконалити практичну діяльність. Аргументовано застосування нових методів пізнання, запозичених з арсеналу філософії, соціології, кібернетики, інформатики, психології, менеджменту, технології тощо у вирішенні проблем інформатизації бізнесу, дало можливість розробити та рекомендувати для практики нову модель управлінського обліку, яка може використовуватись для адаптації в конкретних умовах роботи підприємств. Кібернетична версія управління бізнес-процесами і якістю продукції узгоджується з принципами управлінського обліку, який виконує роль сервісного механізму в контурі зворотного зв’язку управління господарськими процесами в реальному режимі отримання інформації. Запропоновано кібернетичну модель відповідно до якої система управління складається з п’яти рівнів, серед яких перший і другий рівень пов’язаний з організацією управлінського обліку в якому не надається достатньо уваги з боку облікового апарату та менеджменту, що негативно позначається на ефективності виробництва та збуту. Розроблено загальну модель управлінського обліку яка характеризується такими властивостями, як наявність входу в його систему, процесора і виходу із системи; мети і націленості на результат роботи; ресурсів, які надходять через вхід системи із зовнішнього середовища; процесора системи, призначеного для трансформації ресурсів, які надійшли через вхід в систему, в готовий продукт, роботи чи послуги; отриманого результату роботи системи (інформації), який через вихід з неї надходить в оточуюче середовище; зв’язків з іншими системами, обмінюючись з ними речовиною й енергією з метою підтримання життєдіяльності через вхід і вихід системи; досягнення ефективності системи за рахунок адаптації до змін середовища з метою доягнення гомеостазу. Доведено, що управлінський облік призваний готувати різноманітну інформацію не тільки в грошовому, а й натуральному вимірі, у зв’язку з чим важливе місце в ньому відіграє система економічної метрології яка потребує диференційованого підходу до засобів і процедур вимірювання. Сформульовано, що при організації управлінського обліку на підприємствах доцільно виходити не стільки з вимог обліку щодо відображення витрат за центрами та сферами відповідальності осіб за формування собівартості, скільки для поточного контролю витрат на виробництво в розрізі бізнес-процесів і технологічних операцій в реальному часі.
