У вступі дисертації висвітлено актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну та практичне значення результатів, апробацію дисертації та публікації здобувача.
Перший розділ присвячено аналізу теоретичних аспектів енергоефективності будівель. Розглянуто ключові нормативні документи України та ЄС, системи зеленої сертифікації та програми енергетичного моделювання, серед яких вибрано DesignBuilder для подальшого дослідження. Висвітлено напрямки сучасних досліджень у галузі енергоефективності будівель в Україні та закордоном, зокрема у Європі та США. Особливу увагу приділено дослідженню тепловтрат, параметричному аналізу впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на енергоефективність будівель, економічному аналізу заходів з енергозбереження та впливу поведінки користувачів.
Другий розділ описує об’єкт дослідження – школу в Івано-Франківській області. Описані архітектурні особливості, огороджувальні конструкції, графік експлуатації будівлі та узагальнення отриманих результатів на інші шкільні будівлі. Детально розглянуто програму DesignBuilder, її принципи роботи, основні вхідні дані, кліматична база IWEC, математична модель EnergyPlus та числові параметри моделі. Верифіковано базову модель для оцінки впливу підвищення рівня теплоізоляції, встановлено, що це дозволяє знизити споживання енергії на опалення на 48,9% та 55%.
Третій розділ присвячено комплексній оцінці впливу варіативності режимів опалення на енергоспоживання, тепловий комфорт та потужність систем опалення в школах. Використання режиму опалення з провалом на 4 ℃ в неробочі години дозволяє заощадити 23-27% енергії, а регулювання за розкладом занять – додатково 1,8-4,2%. Впровадження режимів опалення з провалом вимагає збільшення потужності системи для компенсації переходу до робочої температури. Аналіз PMV показав, що режим за розкладом занять є перспективним заходом з енергозбереження, хоча і складним у реалізації.
Четвертий розділ аналізує експлуатацію школи в умовах неповної зайнятості. Окремо досліджено кластер з п’яти приміщень, серед яких три експлуатуються, а решта законсервовані. Найефективнішим виявилося вертикальне розміщення приміщень. Аналіз показав, що програма розрахувала надто потужну систему опалення. Після корекції потужності виявилося, що система не здатна забезпечити комфортні умови за жодного графіку опалення. Різні заходи для покращення комфорту, такі як утеплення внутрішніх стін та підвищення потужності опалення, досліджувалися, проте жоден не забезпечив повного комфорту протягом всього опалювального періоду.
Аналіз енергоспоживання показав, що збільшення потужності системи опалення призводить до зростання споживання енергії на 77%. Опалення сусідніх приміщень збільшувало споживання на 100-200% без забезпечення комфорту. Ізоляція внутрішніх стін знижувала енергоспоживання, але не досягала повного комфорту.
