Дисертація присвячена розв’язанню актуального науково-прикладного завдання, яке полягає у вдосконаленні процесів прийняття рішень, розробці науково-аналітичного, методичного забезпечення та компонент інформаційних технологій для раціоналізації процесів надання та адміністрування соціальних послуг окремим групам населення.
Метою дослідження є підвищення ефективності процесів прийняття рішень щодо надання соціальних послуг окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, в умовах обмежених ресурсів, шляхом розробки моделей, методів та інструментальних засобів вибору отримувачів соціальних послуг, розподілу таких послуг між виконавцями та прогнозування майбутніх потреб в послугах. Досягнення цієї мети забезпечить ефективність, прозорість та адаптивність систем управління для закладів, що надають соціальні послуги, з використанням передових інформаційних технологій.
Для досягнення цієї мети розроблено моделі, методи та інструментальні засоби, які сприяють вибору отримувачів соціальних послуг, розподілу послуг між виконавцями та прогнозуванню майбутніх потреб.
Вперше було розроблено модель і метод нечіткої класифікації, які дозволяють визначити відповідність особи вимогам соціальних послуг на основі мінімального обсягу інформації.
Запропоновано ітераційний метод розподілу соціальних послуг між виконавцями, що враховує пріоритетність отримувачів і дозволяє легко додавати нових виконавців та отримувачів на будь-якому етапі.
Удосконалено метод узгодження рішень у багатоканальних системах підтримки прийняття рішень шляхом розробки нових правил, які враховують надійність каналів.
Запропоновано архітектуру систем підтримки прийняття рішень, що забезпечує інтеграцію різних систем та джерел даних для оптимізації процесів надання соціальних послуг.
Розроблено метод проектування напівавтоматизованих систем підтримки прийняття рішень, що дозволяє ефективно працювати з багатоетапними задачами в соціальній сфері.
Отримав подальший розвиток гібридний метод прогнозування на основі часових рядів з урахуванням експертних оцінок, що підвищує точність прогнозування потреб у соціальних послугах.
Вдосконалено методи визначення числової оцінки об’єкта за допомогою нових правил залучення експертів, що дозволяє підвищити точність у задачах прийняття рішень.
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, визначено мету роботи та наведено основні завдання, які потрібно вирішити для досягнення цієї мети.
Перший розділ роботи систематизує аспекти функціонування ринку соціальних послуг в Україні та аналізує методи обробки даних у контексті дослідження.
Другий розділ присвячено моделюванню процесів прийняття рішень у наданні соціальних послуг в умовах обмежених ресурсів, а також формалізації задач на різних етапах прийняття рішень.
Третій розділ дисертації присвячено викладу інноваційного змісту та цільового призначення основних науково-аналітичних результатів дослідження:
- метод нечіткої класифікації для вибору отримувачів соціальних послуг. Введений метод у ситуації обмежених ресурсів та великої кількості потенційних отримувачів дозволяє ефективно та структуровано відібрати тих, кого найбільше потребують та відповідають вимогам, встановленим замовниками послуг;
- метод поетапного розподілу соціальних послуг між виконавцями на основі показників відповідності отримувачів послуг побудови такого розподілу робіт між виконавцями, який би відповідав отриманим заявкам, тобто задовольняв встановленим обмеження.;
- гібридний метод прогнозування потреб в соціальних послуг на основі сполучення методів з урахуванням висновків експертів. Метод спирається на спеціальний «блок гібридного методу». Блок в складі методу з використанням «рівнів (коефіцієнтів) компетентності експертів» визначає результуючу експертну оцінку потреб в соціальній послузі. В результаті реалізації двох блоків (прогнозного та експертного) розробленого гібридного методу прогнозування потреб в соціальних послугах отримують два прогнозні значення для обчислення результуючого прогнозного значення, пропонується шукати у вигляді опуклої лінійної комбінації.
Четвертий розділ присвячений проектуванню компонент систем підтримки прийняття рішень для супроводу процесів надання соціальних послуг. Автором обгрунтовано принципи розробки систем підтримки прийняття рішень щодо надання соціальних послуг населенню. Розроблено правила для узгодження рішень в багатоканальних системах підтримки прийняття рішень з логічними каналами. Запропоновано спосіб та правила прийняття рішень в напівавтоматизованих системах підтримки прийняття рішень. Тут також виконано експериментальну верифікацію отриманих результатів.
Практична цінність роботи полягає в сприянні цифровізації соціальних послуг, що підвищує ефективність як державних, так і приватних соціальних програм.
Розроблені в дисертації моделі та методи вже впроваджені в ряді соціальних установ, що покращило процеси прийняття рішень і розподілу соціальних послуг у цих організаціях.
