У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної проблеми ‒ вивчення впливу радіоактивного випромінювання на стан і функцію слинних залоз, порожнини рота, зубів та пародонта і розробка програми діагностики та лікування патології слинних залоз у пацієнтів, які перенесли терапію радіоактивним йодом з приводу папілярного раку щитоподібної залози.
На сьогоднішній день в світі відзначається тенденція до зростання числа
хворих з диференційованими формами раку щитоподібної залози. Захворюваність на високодиференційований тиреоїдний рак збільшується в усьому світі, а 5-річна безрецидивна виживаність становить понад 95 % за останні 20 років.
Частота її виникнення в різних країнах становить від 0,8-9,4 випадків на 100 тис. населення в рік у жінок та 0,6-2,6 на 100 тис. населення серед чоловіків. В Україні, ця цифра є більшою, особливо у осіб, які на момент аварії на ЧАЕС були в дитячому або підлітковому віці, що зокрема пов’язано з негативним впливом Чорнобильської катастрофи на здоров’я людини. Про це свідчить динаміка цього захворювання: якщо протягом 1986-1988 рр. вона становила 0,1 випадки на 100000 дітей України, то в 1990 р. вона збільшилася до 0,4 випадків на 100000 дитячого населення. Усі наступні роки захворюваність продовжувала збільшуватися і в 2012р. вона склала 6,1 випадки на 100000 дітей України. Не дивлячись на роки, що минули з часу аварії, актуальність даної проблеми зберігається. Автори зазначають, що наслідки радіаційного забруднення можуть позначатися протягом 50 років після променевої дії.
Відомо, що радіаційно-індуковані папілярні карциноми мають високий біологічний потенціал злоякісності, що обумовлює радикальний протокол їх лікування, який базується на виконанні тиреоїдектомії з диссекцією лімфатичних колекторів шиї та наступним проведенням аблативної терапії ізотопами I131 , що селективно накопичуються тиріоїдною тканиною, в тому
числі тканинами високодиференційованих папілярних карцином. Застосування радіойодтерапії є «золотим стандартом» в лікування цієї категорії хворих, що дозволяє досягти показника п’ятирічної виживаємості на рівні 98%. Удосконалення протоколів радіойодтерапії поряд із впровадженням нових хірургічних методик робить лікування виосокодиференційованих форм тиреоїдної карциноми досить прогнозованим і дозволяє відновити працездатність і повернути до нормального життя переважну більшість хворих. Це зумовлює підвищений інтерес до профілактики і усунення ятрогенних ускладнень і негативних побічних наслідків лікування, серед яких, одним із найбільш поширених, важких і здатних впливати на якість життя хворих є радіаційно індуковане ураження слинних залоз, що супроводжується ознаками гострого чи хронічного запального процесу із наступним розвитком дистрофії, фіброзу і прогресуючої функціональної недостатності слинних залоз.
