Кувіка Г. О. Організаційно-економічні засади відновлення конкурентоспроможності сфери гостинності України

У дисертації обґрунтовано сутність сфери гостинності як складної поліфункціональної соціоекологоекономічної системи, яка поєднує сукупність видів діяльності, покликаних задовольняти різноманітні індивідуальні та суспільні туристично-рекреаційні та супутні потреби, що забезпечує підвищення якості життя та розвиток економіки. Обґрунтовано структуру сфери гостинності, що включає громадське харчування, туристичний, рекреаційний, курортно-санаторний, готельний, транспортний види діяльності, які здійснюють прямий і безпосередній контакт зі своїми клієнтами і партнерами по бізнесу. Визначено роль та специфічні функції кожної складової. Уперше обґрунтовано концептуальні засади відновлення конкурентоспроможності сфери гостинності, що полягають у застосуванні мультидисциплінарного підходу, який поєднує економічні, екологічні та соціальні аспекти в процесах повернення або підвищення здатності сфери гостинності загалом і закладів, що її формують, зокрема, успішно конкурувати на ринку після періоду спаду чи кризи, шляхом створення нових або удосконалення чинних продуктів і послуг, адаптації та модернізації бізнес-моделей для забезпечення їх відповідності новим конкурентним умовам та сучасним економічним трендам економіки вражень, цифрової та поведінкової економіки, інклюзивного та сталого розвитку. Стратегічним результатом відновлення конкурентоспроможності сфери гостинності є конкурентні переваги як специфічні характеристики, ресурси та умови, що забезпечують перевагу в залученні туристів, інвесторів та розвитку місцевого бізнесу у сфері гостинності. Набули подальшого розвитку методичні підходи до аналізу складових та оцінки конкурентоспроможності сфери гостинності, що передбачають застосування комбінованого підходу з дворівневою схемою визначення інтегрального індексу конкурентних переваг та індексу конкурентоспроможності, що дає можливість комплексно оцінити передумови відновлення конкурентоспроможності, визначити рівень конкурентних переваг і конкурентоспроможності регіонів України, здійснити їх групування за рівнем конкурентних переваг у розрізі кожної складової та загалом, визначити відповідні стратегії та напрями відновлення конкурентоспроможності. Здійснено оцінку конкурентоспроможності на основі даних про туристичні потоки внутрішніх та іноземних туристів, які ми розглядаємо як показник конкурентоспроможності сфери гостинності. Виявлено конкурентні переваги, які мають регіони України на основі даних 2020 року. Здійснено позиціонування регіонів у координатах «Рівень конкурентних переваг» / «Рівень конкурентоспроможності». Здійснено ідентифікацію конкурентних переваг сфери гостинності в Україні в контексті трендів сучасного розвитку, якими є: цифрова трансформація та інновації; екологічна сталість та зелені ініціативи; персоналізація та індивідуальність обслуговування; глобалізація та розширення географічного покриття; збільшення попиту на альтернативне житло; зосередженість на здоров’ї та добробуті гостей; економіка вражень; зміна споживчого підходу; безпека та гігієна; розвиток концепції «готель як місце соціальних зустрічей». Ці тренди покладені в основу матриці джерел конкурентних переваг, що забезпечило визначення відповідних кожній базовій концепції гостинності стратегічних конкурентних переваг. Розроблено комбіновані стратегічні набори, що включають стратегії: І рівня як стратегії ринкового позиціонування (глобалізації, глибокого проникнення на ринок, пристосування, випереджаючого розвитку); ІІ рівня як стратегічні напрями забезпечення конкурентних переваг (створення нових конкурентних переваг, нарощення конкурентних переваг, збереження конкурентної позиції, відновлення втрачених конкурентних переваг); ІІІ рівня як типові конкурентні стратегії (диверсифікації, диференціації, фокусування, спеціалізації, лідерства за витратами), на основі яких розроблено матрицю позиціонування конкурентних стратегій відповідно до світових трендів розвитку сфери гостинності. Набори альтернативних стратегій ідентифіковано в координатах «Рівень конкурентних переваг» / «Рівень конкурентоспроможності», за якими здійснено групування регіонів України та обгрунтовано особливості реалізації кожного з наборів. Стратегічні альтернативи розвитку сфери гостинності регіонів України є основою для розробки прикладних пропозицій щодо застосування організаційно-економічних інструментів їх реалізації з урахуванням виявлених сучасних трендів розвитку сфери гостинності. У роботі обґрунтовано змістовне наповнення організаційно-економічного механізму відновлення конкурентоспроможності сфери гостинності як сукупності взаємопов’язаних управлінських, економічних, технологічних та соціальних інструментів і методів, що діють синхронно для досягнення стратегічної мети – відновлення та зміцнення конкурентних переваг та забезпечення прийнятного рівня конкурентоспроможності з урахуванням внутрішніх ресурсів і зовнішніх впливів.