Орловський О.В. Життєвий стан дерев в урбоценозах м. Полтава різного рівня антропічного навантаження. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – «Біологія». Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, 2025.
Наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно видового складу дерев в урбоценозах м. Полтава та особливостей реакції показників стану та росту дерев на дію антропічних чинників. В обстежених насадженнях м. Полтави визначено 30 видів дендрофлори з 21 роду 15 родин, причому найбільшою мірою представлені клен гостролистий (Acer platanoides L.), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) й тополя чорна (Populus nigra L.). Встановлено зміни індексів біорізноманіття у міру підвищення інтенсивності антропічного наван¬таження. Доведено погіршення санітарного стану всіх видів дерев у міру наростання інтенсивності руху транспорту, найбільшу стійкість дуба звичайного (Quercus robur L.) та робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.), а найменшу – гіркокаштана звичайного. На ділянках із високою інтенсивністю руху транспорту поширеність листків липи серцелистої з наявністю пошкоджень сягала 100 %, гіркокаштана звичайного та клена гостролистого – 87,8 і 86,4%, а берези повислої (Betula pendula Roth.) – лише 48,2 %. На листі дерев виявлено опіки, міни, погризи, уколи, гали та плями. Листя гіркокаштана звичайного переважно пошкоджував каштановий мінер Cameraria ohridella, клена гостролистого – гриб Rhytisma acerinum. На всіх видах дерев виявлено опіки листя за середньої інтенсивності руху транспорту та збільшення їхнього поширення за високої інтенсивності руху транспорту. Поширення листків із опіками було найбільшим на липі серцелистій (10,2±3,03 % і 42,2±4,94 % на ділянках із середньою та високою інтенсивністю руху транспорту відповідно) та на клені гостролистому (12,5±3,31 % і 36,3±4,81 % відповідно). У міру підвищення інтенсивності руху транспорту визначено зменшення приросту пагонів поточного року, середньої кількості листків на пагоні та їхньої площі, а також збільшення частки пошкодженої площі листків. Оцінено спільний і окремий вплив на стан дерев викидів транспорту, обмеження росту коріння та кронування. Кількісно оцінено збільшення частки пошкодженої площі листків у міру підвищення інтенсивності руху транспорту до середнього рівня та негативний вплив забруднювачів повітря на біотичні чинники пошкодження листя за високої інтенсивності руху транспорту. Встановлено, що середній річний радіальний приріст гіркокаштана звичайного у дендропарку був більшим, ніж біля дороги з інтенсивним рухом транспорту, у періоди до початку інвазії каштанового мінера (1992–2007 рр.) (2,55±0,11 та 2,27±0,09 мм відповідно) та після неї (2008–2023 рр.) (1,91±0,10 та 1,36±0,08 мм відповідно). Визначено значущі коефіцієнти кореляції з приросту з кліматичними показниками, зокрема з FAI. Підтверджено для регіону досліджень тренд збільшення температури повітря, більш раннього початку та збільшення тривалості вегетаційного періоду та зменшення кількості опадів і гідротермічного коефіцієнта у порівнянні з багаторічними даними, що може негативно вплинути на стійкість дерев в урбоценозі м. Полтава. Доведено доцільність врахування екологічних амплітуд чинників під час вибору видів дерев для розширення їхнього асортименту в урбоценозах. Підтверджено одержані в інших регіонах дані стосовно зменшення приросту пагонів поточного року, середньої кількості листків на пагоні та їхньої площі у міру підвищення інтенсивності руху транспорту. Одержані дані стосовно видового різноманіття дендрофлори у різних типах насаджень, екологічних вимог і стійкості окремих видів до природних і антропічних чинників можуть бути враховані під час збагачення асортименту видів в урбоценозах м. Полтави. Визначення біотичних чинників пошкодження окремих видів дерев дає змогу вдосконалити нагляд, заходи попередження пошкодження листя та мінімізації наслідків. Виявлення інформативних морфологічних показників дерев, що реагують на техногенні викиди, доцільно застосовувати у програмах моніторингу. Водночас необхідно брати до уваги інші чинники впливу на ріст і стан цих дерев, вплив яких інтегрує радіальний приріст. Зазначені методичні положення можуть бути впроваджені у виробництво та у навчальний процес.
Ключові слова: дендрофлора, антропічне навантаження, стан дерев, чинники пошкодження, біоіндикація.
