У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено наукову проблему щодо поширення, лабораторної діагностики, заходів боротьби та профілактики за трихурозу собак на території міста Полтава (Україна).
Встановлено, що середня екстенсивність та інтенсивність трихурозної інвазії у місті Полтава становила 19,8 % та 78,7±8,60 яєць/г відповідно.
З’ясовано особливості асоціативного перебігу трихурозу собак з гельмінтозами та протозоозами шлунково-кишкового тракту. Встановлено, що трихуроз у 59,0 % інвазованих собак частіше перебігає у вигляді моноінвазії, у 41,0 % – мікстінвазій. Всього виявлено 6 різновидів мікстінвазій, де частіше діагностували двокомпонентні асоціації (88,1 %). Меншу частку становили трикомпонентні та чотирьохкомпонентні асоціації (10,1 та 1,8 % відповідно). Найбільш частими співчленами Trichuris vulpis були нематоди Toxascaris leonina (48,6 %) та найпростіші організми Cystoisospora canis (41,3 %). Меншу частку становили нематоди Toxocara canis (19,3 %) та цестоди Dipylidium caninum (4,6 %).
Встановлено високий рівень контамінації пісочниць та прилеглих до них територій у м. Полтава яйцями нематод роду Trichuris, де 61 з 90 пісочниць виявилася забрудненою яйцями трихурисів із середнім екстенсивним індексом контамінації – 67,78 % та інтенсивним індексом контамінації – 195,79±18,41 яєць/кг. Найбільш забрудненою яйцями нематод виявилася територія Київського району, де 25 з 30 пісочниць були контаміновані пропагативними стадіями розвитку трихурисів, а рівень забрудненості паразитами становив 83,33 % та 218,91±17,27 яєць/кг відповідно. Менш забрудненою яйцями нематод виявилася територія Подільського району, де 22 з 30 пісочниць були контаміновані яйцями трихурисів, а рівень забрудненості паразитами становив 73,33 % та 189,95±17,27 яєць/кг відповідно. Найменш контамінованою виявилася територія Шевченківського району, де 14 з 30 пісочниць були контаміновані яйцями трихурисів, а рівень забрудненості паразитами становив 46,67 % та 163,70±21,04 яєць/кг. Одночасно виявлено, що найбільш забрудненим виявився пісок, відібраний з поверхні по краях пісочниці, біля її стінок, де екстенсивний та інтенсивний індекс контамінації становили 41,11 % та 320,27±35,43 яєць/кг відповідно.
З’ясовано особливості вікової, сезонної динаміки та породної сприйнятливості при трихурозі собак. Встановлено, що найбільш інвазованими Trichuris vulpis виявилися собаки у віці від 6 до 12 місяців, де екстенсивність та інтенсивність інвазії становила 31,2 % та 112,3±3,4 яєць/г відповідно. Найбільш інвазованими збудником трихурозу виявилися метиси та безпородні тварини (ЕІ – 42,2 %, ІІ – 106,7±9,4 яєць/г). Дещо менше були інвазовані трихурисами собаки мисливських (ЕІ – 20,7 %, ІІ – 95,8±9,1 яєць/г) та службових й робочих порід (ЕІ – 19,6 %, ІІ – 67,8±1,4 яєць/г). Найменші значення екстенсивності та інтенсивності трихурозної інвазії встановлено у собак декоративних порід (ЕІ – 19,6 %, ІІ – 67,8±1,4 яєць/г). Серед тварин мисливських порід найбільш інвазованими були собаки порід лабрадор-ретривер (ЕІ – 25,2 %), курцхаар (27,8 %) та ягдтер’єр (22,5 %). Серед собак службових та робочих порід найвищу екстенсивність трихурозної інвазії зафіксовано у порід ротвейлер (ЕІ – 41,4 %), бельгійська вівчарка (75,0 %). Серед собак декоративних порід найбільш сприйнятливими до збудника трихурозу виявилися собаки породи пекінес (33,3 %) і той-тер’єр (38,9 %).
Сезонна динаміка трихурозу собак характеризується піком інвазії у літній (ЕІ – 20,4 % та ІІ – 103,86±4,72 яєць/г) та осінній (ЕІ – 25,6 % та ІІ – 105,72±4,13 яєць/г) періоди року. Спад показників екстенсивності та інтенсивності трихурозної інвазії встановлено в зимовий (ЕІ – 10,1 % та ІІ – 73,14±2,49 яєць/г) та весняний (ЕІ – 18,9 % та ІІ – 93,05±3,41 яєць/г) періоди року.
Встановлено, що у лабораторних умовах залежно від температурних коливань (23 °C – 29 °C) термін розвитку яєць трихурисів до інвазійної стадії коливався у межах від 15 до 27 діб. За температури 23 °C впродовж 27 діб формувалося 74,0 % інвазійних яєць T. vulpis. За цієї температури гинуло 26,0 % яєць у процесі їх ембріогенезу. За температури 25 °C процес розвитку яєць до інвазійної стадії тривав 24 доби, де формувалося 77,7 % життєздатних яєць. За цієї температури гинуло 22,3 % яєць трихурисів. Зі зростанням рівня температури термін розвитку яєць поступово скорочується і становить за температури 27 °C 18 діб, а за температури 29 °C – 15 діб. Одночасно кількість формування життєздатних інвазійних яєць знижувалася і відповідно становила 81,0 та 64,3 %, а відсоток загибелі яєць зростав до 19,0 та 35,7 %. Терміни формування різних стадій розвитку яєць у процесі їх ембріогенезу залежали від температури, де зі зростанням її показників строки цих стадій також скорочувалися.
