Квасюк Л. В. Іконопис і словесність у культурі України XVI-XVIII століть: естетичний аспект

Дисертація присвячена осмисленню проблеми особливостей співвіднесення двох планів естетичної свідомості - вербального та візуального, іконопису і словесності - в культурі України XVI-XVIII століть. У роботі прослідковується еволюція світоглядних та художньо-естетичних засад українського іконописного мистецтва на прикладах полемічної словесності, розглядається український іконографічний канон стилю бароко як посередник між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями) та живописом (іконою). Значна увага приділяється естетичним аспектам взаємодії вербального та візуального планів літургії. З цією метою розкривається символіка літургії як сакрально-естетичного феномена, аналізується її смисл та значення для української спільноти XVI-XVIII століть. Показується іконостас як образне вираження літургії, а також усієї православної художньо-релігійної культури, що через свій зв'язок з божественним як досконалим, стає не тільки естетично, а й богословськи всеохоплюючим. Досліджується проблема взаємодії сакрального слова і сакрального образу в системі літургійного дійства.