Скирда В. В. Археологічна наука в Харківському університеті (1805-1920рр.)

Дисертацію присвячено розвитку археологічної науки в Харківському університеті з його застування (1805 р.) до 1920 р. В праці простежується, як з епізодичних та випадкових робіт в галузі археології на початку XIX ст. (І.С. Рижський, Х.П. Ромель, Г.П. Успенський) поступово починають проводитися систематичні археологічні дослідження, пов'язані перш за все, з ім'ям В. В. Пассека. Зацікавленість археологією серед учених Харківського університету зростає з кінця 60-х років XIX cт., що пов'язано з початком проведення Археологічних з'їздів. В другій половині XIX cт плідно працювали на користь археології Н.Д. Борисяк. Ю.І. Морозов, Д.І. Багалій, Є.К.Редін та ін. Найбільшого піднесення в в досліджений період археологічна наука в Харківському університеті зазнала на початку ХХ . Це піднесення було пов'язано з підготовкою і проведенням ХII-го та ХIII-го Археологічних з'їздів (Харків, 1902 та Катеринослав, 1905). В цей час археологічними дослідженням займалися як уже відомі учені, так і молоді - В.Є. Данилевич, Є .П.Тріфільєв, В.О. Бабенко, О.С. Федоровский та ін. В цілому розвиток археологічної науки в Харківському університеті і дповідав загальному розвитку археології в Російській імперії.