ЛУК'ЯНЕНКО О. І. Людина, що читає: антропологія Володимира Набокова.

У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз феномена читання у світогляді В.В.Набокова, виявлені сутнісні характеристики, які дозволяють говорити про його безсумнівну значущість для сучасного філософського дискурсу. Обгрунтовано, що у розумінні цього письменника ставлення до світу літератури ілюструє якість життя людини. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен читання, який розуміється як модус людського буття, що забезпечує людині істинність існування. Доведено, що особливість творчості В.В.Набокова, яка визначається критиками як "авторський соліпсизм", фактично забезпечує його творам художню полісемію та багатовимірність, та виявлено, що читання, яке розуміється В.В.Набоковим як творчість, передбачає метафізичний зв'язок, що поєднує "уважних читачів" і відокремлює їх таким чином від світу удаваностей та симулякрів. Було встановлено, що категорії "творчість", "пам'ять", "потойбічність", "випадковість" і "пошлість" "прочитуються" В.В.Набоковим у тісному зв'язку з процесом читання. Обґру нтовано, що для В.В.Набокова читання є не стільки засобом підвищення освіченості або розвитку інтелекту, скільки способом самоздійснення людини. У дисертації проаналізовано як художні, так і есеїстичні твори В.В.Набокова з точки зору цієї проблеми. Визначено напрямок транформації розуміння цього феномену у сучасну епоху влади аудіо, відео та мас-медіа.