Сєнніков О. М. Клініко-математичне обгрунтування конструювання субперіостальних імплантатів.

Робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування хворих з різними дефектами зубних рядів за рахунок розробки раціональних конструкцій СІ. Для досягнення мети було проведено математичне моделювання взаємодії СІ з підлягаючою кістковою тканиною, яке представлене в вигляді контактної задачі - балки з пружною одношаровою підставою і системою інтегро-дифференціальних рівнянь, що дозволили одержати аналітичну формулу рішення проблеми. У процесі дослідження прийнятої моделі визначена величина відсічі кісткової тканини k=200 кН/см3 , яка дозволила укласти, що основним елементом передачі жувального навантаження на кісткову тканину є перекидна стрічка СІ, що несе опорну голівку .Чисельний експеримент дозволяє чітко простежити тенденцію зниження напружно-деформованого стану одночасно в імплантаті і кісткової тканини при збільшенні значень величини довжини L і ширини b перекидної стрічки імплантату. Складена комп'ютерна програма алгоритмічною мовою Fortran 6,0 з використанням операційної системи Window s-96,98,2000 дозволяє не тільки визначити необхідні конструкційні параметри в кожному конкретному випадку, але і провести перевірку отриманих даних. Вивчення анатомо-топографічної будови сприймаючого імплантаційного ложа дозволило виділити деякі особливості будови альвеолярних відростків на верхній щелепі. У більшості випадків вони мають гостру лезоподібну форму. На нижній щелепі анатомічно виявлені наступні варіанти будови альвеолярного відростка: косе, пряме, ламане і сочетане. Класичні ж варіанти будови - гострий, напівкруглий, плоский нами в чистому виді практично не виявлені. Розроблено оригінальні способи проведення субперіостальної імплантації при різних типах дефектів зубних рядів Вивчення адаптаційних процесів у жувальній мускулатурі після проведення субперіостальної імплантації за даними ЕМГ-досліджень дозволило встановити, що основні реєстровані зміни відбуваються напротязі 1 місяця після проведення імплантації і практично закінчуються до 3 місяця, зазнає лише незначні зміни до 6 місяця. Причому настання адаптаційних процесів відбувається в основному в ті самі терміни незалежно від типу дефекту зубного ряду. Оцінка результатів проведення субперіостальної імплантації за даними ЕМГ дозволила нам розробити і запропонувати досить об'єктивний спосіб визначення ефективності субперіостальної імплантації.