Уженцев В. Б. Калос Лімен у IV ст. до н.е. - II ст. н.е.

Робота присвячена вивченню античного городища Калос Лiмен, починаючи з часу його заснування в першій половині IV в. до н.е. і аж до остаточної загибелі на початку II ст. до н.е. Дослідження, проведені на пам'ятцi, дозволили вірогідно локалізувати його на території Чорноморської бухти на Північно-Західному узбережжі Криму. Установленi ii хронологія і культурно - історична періодизація : 1) iонiйський період (перша половина - початок третьої чверті IV ст. до н.е.); 2) дорiйський (херсонеський), з кінця третьої чверті IV ст. до н.е. по першу половину II в. до н.е.; 3) скіфський, із другої половини II в. до н.е. до початку II ст. н.е. На перших двох з них Калос Лiмен цілком відповідав усім стандартам, встановленим для античних населених пунктів. Зміна етнічного складу населення значно відбилася на вигляді його будівельних споруджень і плануваннi. Археологічне вивчення цiєi археологічноi пам'ятки показало, що протягом усього свого існування землі ближньої хори Калос Лiмена активно використовувалися длявирощування зернових культур. Як пiд час перебування у складу Херсонеського поліса, так і під владою Кримської Скiфii його гавань була серед основних на Західному узбережжі Криму по вивозу хліба на експорт. Це, а також важливе стратегічне положення містечка стали гарантами того, що воно аж до остаточної загибелі було військово-політичним і економічним центром Тарханкутського півострова.